Книжкові виставки грудня

 

У відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових діє книжкова виставка "Герої Чорнобиля", де представлені документи, що дають оцінку подіям 26 квітня 1986 року, передають внутрішній стан людини, яка потрапила в ситуацію, коли на кону стоїть питання вибору: зберегти власне життя чи покласти його заради багатьох інших – можливо, невідомих, незнайомих, чужих. Що відчували свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, інженери, оператори? Справа живих – пам'ятати. Це особливо цінно у наш час, коли тисячі українських хлопців і дівчат стали на захист Батьківщини й боронять її, щоденно ризикуючи життям.
 14 грудня в Україні відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які ціною свого життя і здоров'я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року.
  Відтоді промайнуло 37 років. І ті – перші, на той час молоді енергетики, хто не сховався, хто пішов у відкритий бій, хто не засумнівався у доцільності своїх дій, хто вижив і став носієм правди історичної важливості, сьогодні вже люди поважного віку. З часом їхні спогади стають документом особливої важливості, адже немає нічого реалістичнішого, ніж події, описані очевидцями.
    Чорнобиль пережив нове випробування – російською окупацією, коли з 24 лютого до 2 квітня 2022 року ЧАЕС була захоплена рашистами.
  Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. Нинішня поведінка росії знову ставить світ на межу катастрофи, і це треба зупинити. У День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про це варто нагадати всім світовим лідерам.

  Список літератури

  1. Андржеєвський А. Чорнобильська бувальщина / Анатолій Андржеєвський. – Київ : Гамазин, 2019. – 154, [1] с.
  2. Векленко О. А. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. – Харків : Фабула, 2019. – 141, [2] с.
  3. Гусєв О. П. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем" / Олег Гусєв. – Київ : Золоті Ворота, 2011. – 623 с.
  4. Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. – Чернігів : [б. в.], 2016. – 287 с.
  5. Житня Л. Чорнобиль – очима жінок : інтерв'ю з "атомною катастрофою" / Людмила Житня. – Київ : Стелла-Гранд, 2020. – 607 с.

  6. Ймення зорі Чорнобиль : фотоальбом / [ред.-уклад. М. Лябах, авт. тексту й коммент. до фотогр. К. Воловик та ін., фотогр. В. Артюшенка та ін.]. – Київ : Чорнобильінтерінформ, 1996. – 232 с.
  7. Ковалевская Л. Чернобыль "ДСП". Последствия Чернобыля / Л. Ковалевская. – Киев : Абрис, 1995. – 327 с.
  8. Костін І. Ф. Чорнобиль : сповідь репортера / І. Ф. Костін. – Київ : Мистецтво, 2002. – 306, [9] с.
  9. Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди / Ольга Купрієнко, Алла Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. – Харків : Фоліо, 2021. – 205, [2] c.
  10. Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди. Кн. 2 / Ольга Купрієнко. – Харків : Фоліо, 2021. – 205, [1] c.
  11. Ми були першими...: зб. спогадів / Київ. обл. асоц. "Чорнобиль" органів внутр. справ ; [упоряд. К. І. Бурцев]. – Київ : Етнос, 2006. – 342, [1] с.
  12. Паренюк О. Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії / Олена Паренюк, Катерина Шаванова. – Київ : Віхола, 2023. – 300, [2] с.
  13. Чернігів Чорнобильський ; Книга пам'яті / [упоряд. Є. Г. Сонник]. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 559 с.
  14. Чернігів Чорнобильський ; Книга мужності / [авт. ідеї і упоряд. Є. Г. Сонник]. Кн. 2. – Чернігів : Деснянська правда, 2008. – 911 с.
  15. Чернігів Чорнобильський ; Книга життя / [авт. ідеї і упоряд. Є. Г. Сонник]. [Кн. 3]. – Чернігів : Деснянська правда, 2009. – 495 с.
  16. Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. арх. Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [ упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші]. – Київ : Марченко Ю. І., 2019. – 1197, [1] с.
  17. Шовкошитний В. Ф. Я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326, [1] c.
  18. Бочка С. Про облік доз опромінення ліквідаторів / Сергій Бочка // Пожежна та техногенна безпека. – 2021. – № 4. – С. 8–11.
  19. Гранчак Ю. "Вертоліт над реактором "висів" не більше трьох секунд, але і того було достатньо, щоби кожний член команди одержав відчутну дозу радіації" / Юрій Гранчак // Деснянка. – 2021. – 22 квіт. (№ 16). – С. 8, 15.
  20. Дубровський П. Двадцять три рентгени опромінення отримав Олександр Бондаренко, ліквідовуючи наслідки аварії на атомній станції / Павло Дубровський // Новини Городнянщини. – 2022. – 15 груд. (№ 39). – С. 4.
  21. Іваненко М. Чорнобилець Анатолій Мацвійко удостоєний високої відзнаки / Марина Іваненко // Поліська правда. – 2021. – 5 серп. (№ 31). – С. 2.
  22. З Чорнобильського щоденника // Пожежна та техногенна безпека. – 2019. – № 5. – С. 36–37.
  23. Череп С. Ліквідатори [аварії на Чорнобильській АЕС] з Іваниці : ті, хто увійшов в атомне полум'я / Світлана Череп // Трудова слава. – 2021. – 9 груд. (№ 49). – С. 4.
  24. Черкасець О. Гірчить Чорнобиль полином і болем... / Олена Черкасець // Україна молода. – 2021. – 27 квіт. (№ 41). – С. 8.

   

   Щороку 22 грудня, у день зимового сонцестояння, в Україні відзначають День енергетика. У відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових цій даті присвячена книжкова виставка "Збереження енергії – обов'язок кожного", яка розкриває діяльність людей, що схожі на чарівників, – енергетиків. Вони майже з нічого роблять світло, яке насичує наші лампочки, розігріває їжу в мікрохвильовках, гріє воду в бойлерах і дає нам право називатися сучасними людьми.
  Енергоефективність та ощадливий підхід до використання енергоресурсів завжди були важливим питанням для українців. Особливо актуальне воно під час воєнного стану та бойових дій. Нелегко було і чернігівським високовольтникам. Адже й досі мережі Чернігова вважаються одними з найбільш зруйнованих унаслідок рашистських обстрілів. Та й самі чернігівці добре пам'ятають той час, коли світла в усьому обласному центрі не було аж три тижні. Незважаючи на величезні проблеми, енергетики Чернігівщини працювали як єдиний механізм, робили те, що було потрібно в конкретний момент, часто навчаючись на ходу. Професія енергетика стала особливо помітною тоді, коли висококваліфіковані фахівці оперативно усували проблеми, спричинені російськими обстрілами.

  Українські енергетики – серед тих, хто наближає Перемогу своєю сумлінною працею, а обов'язок кожного українця – ощадливо споживати енергію.

Список літератури

  1. Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Альтернативна енергетика / Всеукр. екол. ліга ; [редкол.: Т. В. Тимочко (голова) та ін.]. – Київ : СТ-Друк, 2019. – 23 с. : табл. – (Охорона навколишнього середовища ; № 3 (183), берез., 2019).
  2. Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Біоенергетичний потенціал України / Всеукр. екол. ліга ; [редкол.: Т. В. Тимочко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : СТ-Друк, 2017. – 31, [1] с. – (Збалансований розвиток ; № 9, верес., 2017).
  3. Візія України – 2030 / [А. Амелін та ін.] ; Укр. Ін-т Майбут. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 133, [2] с.
  4. Вінклер І. А. Екологічна безпека джерел енергії. Від традиційних до сучасних і перспективних : навч. посіб. / І. А. Вінклер, Я. Ю. Тевтуль ; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Львів : Новий Світ-2000, 2013. – 276 с.
  5. Глосарій технічних термінів у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії = Glossar mit Fachbegriffen aus den Bereich Energieeffizienz und erneuerbare Energien = Glossary of technical terms on energy efficiency and renewable energy / [за ред. О. Масняка та ін. ; пер. з нім. О. Блащук]. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – 209 с.
 

Що почитати?

 

 005(477)
В 62

Водотика, Тетяна Сергіївна.     Виклик, шанс. зміна. Історія українського підприємництва / Тетяна Водотика. - Київ : Yakaboo Publishing, 2023. - 237, [1] с. - Бібліогр. в підрядк. прим.

  Які паралелі між сімейною справою Ельворті й сучасною "Розеткою"? Між новатором Кульженком та SoftServe? Історія українського підприємництва – складна, цікава, звивиста, тривожна і неймовірна. В ній коріння перемог і поразок українських бізнесів ХХI століття. Історії та контексти прийнятих десятиліття тому рішень, наче коліщата паротяга, спрямовують нас далі.
Головне – прийняти виклик, скористатися шансом, змінити світ.

001(450)
Л 55
Лівіо, Маріо. Галілей і заперечники науки  / Маріо Лівіо ; [пер. з англ. О. Бойко]. - Київ : КМ-БУКС, 2022. - 286, [7] с. : іл. кольор.

  Сьогодні, коли дедалі частіше наукові факти ставляться під сумнів або ігноруються, історія Галілео Галілея звучить як ніколи сучасно, Галілей зіткнувся з такою самою проблемою чотириста років тому: його відкриття, які грунтувалися на ретельних спостереженнях і майстерних експериментах, суперечили тогочасним загальноприйнятим ідеям і церковним доктринам, і в результаті церковнослужителі заборонили його книжки, що стало кричущим ударом по свободі думки.

  Вільнодумець Галілей, який спирався тільки на речові докази, був однією з найвидатніших постатей у науковій революції.
Він вірив, що кожна освічена людина має розумітися і на гуманітарних, і на природничих науках, тож, публікуючи свої трактати не латиною, а живою італійською мовою, прагнув охопити найширше коло читачів. Галілей постав перед судом інквізицїї за відмову переглянути свої наукові переконання. Він лишається героєм і натхненником для сучасних науковців і для всіх, хто шанує науку, що, як нагадує нам Маріо Лівіо, і досі залишається під загрозою.

159.9
Т 32
Темплар, Річард. Правила кар'єри. Керівні принципи персонального успіху  / Річард Темплар ; [пер. з англ. Ксенія Козачук]. - Київ : КМ-БУКС, 2022. - 295 с. - (Світовий бестселер).

  Для деяких людей робота – як легкий вітерець. Вони безтурботно перелітають сюди-туди, завжди кажуть і роблять правильні речі, їм більше платять, вони отримують підвищення.
Чи є щось таке, що знають успішні люди і чого не знаємо ми? Ну звісно ж, є. Вони знають Правила кар'єри. Ці правила – керівні принципи, які покращать вашу роботу. Вони забезпечать вам упевненість, яка принесе вам захоплення, повагу і допоможе у вашому наступному підвищенні.
  В одному з найуспішніших світових бестселерів про правила кар'єри викладено настанови від Річарда Темплара, які надихнуть вас і змінять ваше життя. У книзі, яка містить резонні поради, варті глибокої уваги ідеї, практичні стратегії, прагматичну мудрість, автор із немалою часткою гумору просто й чітко пояснюбє 100 принципів щасливого, успішного та приємного трудового шляху.

Знайомимо з новими надходженнями

 

   Сьогодні я хочу презентувати нову ккнижку, присвячену трагедії на Чорнобильській АЕС . Ця книжка пропонує інший погляд на зону відчуження ЧАЕС, історію аварії 1986 року й атомну енергетику. Він буде однаково далекий від традиційних презентацій та хайпових заяв блогерів або "медійних експертів" Авторки, кандидатки  біологічних наук з радіобіології та генетики , як сталкери, проведуть читача стежками зони відчуження, які знають тільки науковці.

621.31(477)
П 18
Паренюк О. Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії / Олена Паренюк, Катерина Шаванова. – Київ : Віхола, 2023. – 300, [2] с. : іл. – (Наукпоп).

   Чорнобиль, ядерна енергетика, зона відчуження... Усе це — не декорації комп'ютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки.
У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у  світі після завершення війни в Україні.

Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг і чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випромінюванням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму у своїй книжці розповідають радіобіологині Олена Паренюк і Катерина Шаванова.

 Із книги: "Після аварії на ЧАЕС ми дізналися, що реактори вибухають, і світ відреагував суттєвим підвищенням стандартів ядерної безпеки, а також покращеними протоколами управління персоналом.

Після аварії на "Фукусімі" виявилось, що природа не завжди   передбачувана, тому були підвищені стандарти щодо безпеки дизель-генератрів, логістичних мереж і наявності палива в аварійних резервуарах.                         

Після окупації Чорнобиля   і Запорізької АЕС мають бути розроблені протоколи протидії терористичним нападам, дій персоналу в разі захоплення станції, передбачення особливостей морального та психологічного реагування персоналу на стресові ситуації."                                                                                                                                                                                  

Богдан Гаврилишин – один з найвпливовіших українців у світі

 

19 жовтня 1926 року народився Богдан Гаврилишин – видатний українець, професійна кар’єра якого вражає. Інженер, винахідник, викладач, директор Міжнародної школи менеджменту, один із найвідоміших радників і консультантів державного управління та міжнародного бізнесу в понад 70 країнах на всіх континентах.

                                            Від лісоруба до радника Президента

Народився Богдан Гаврилишин у селі Коропець на Тернопільщині. 1943 року потрапив до Німеччини. У таборі біженців здобув середню освіту. 1947-го родина Гаврилишиних виїхала до Канади. Працював лісорубом, офіціантом. 1954 року здобув магістерський ступінь в університеті Торонто за фахом «інженер-механік». За три роки на першому робочому місці з інженера дослужився до керівника.

З 1960-го мешкає у Швейцарії. Працював директором з навчання Міжнародного інституту менеджменту (МІМ), у 1968–1986 роках очолював його. На початку 1970-х у рамках святкування 25-річчя інституту організував економічні дискусії у швейцарському селищі Давос. Відтоді зібрання провідних економістів і політиків світу там стали регулярними. З 1988 року працював на громадських засадах в Україні, був радником першого Президента України Леоніда Кравчука і кількох знаних українських політиків, засновником відомих неурядових організацій – відділення МІМ у Києві, фонду «Відродження», Міжнародного центру перспективних досліджень, власного благодійного фонду. Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня».

Богдан Гаврилишин вважав себе не економістом, а «людиною, яка знає щось майже про все, і розуміє співвідношення між різними явищами». Його життя – яскравий приклад стовідсоткової успішності, абсолютний зразок «людини, що всім завдячує самій собі» – self-made man, або ж просто, як казав інший всесвітньо відомий українець Петро Яцик, він – «українець, який відмовився бути бідним».

                                                             Цікаві факти з життя

   

Богдана Гаврилишина нагороджено орденом Свободи – найвищим орденом України, яким можуть нагородити іноземця (зберіг громадянство Канади). Відповідний указ 21 жовтня 2016-го видав Президент України, нагородивши Богдана Дмитровича за «визначний особистий внесок у піднесення міжнародного авторитету Української держави, багаторічну плідну наукову та благодійницьку діяльність». Серед інших кавалерів ордена Свободи – король Швеції Карл XVI Густав, американський сенатор Джон Маккейн, Джордж Сорос, ексвіцепрезидент США Джо Байден та очільники 10 держав.
    За своє життя Богдан Гаврилишин відвідав понад 90 країн на всіх континентах, крім Антарктиди. «Доля була дуже щедрою до мене. Мої мрії пізнати світ здійснювалися. Після обрання директором Центру навчання менеджменту я став багато подорожувати з різними цілями до різних країн. У кожній із країн я зробив щось корисне. Я не подорожував у ролі туриста».
    ­1995 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію «Фарадей», тепер відому як «Академік Вернадський». Українська сторона придбала цю станцію за символічний 1 фунт стерлінгів. А от на відправлення першої експедиції в Антарктиду коштів не було. Все закінчилося б фіаско, якби наші вчені не вийшли на Богдана Гаврилишина, який тоді очолював міжнародний фонд «Відродження». Почувши про цю проблему, Богдан Дмитрович допоміг першій українській антарктичній групі – фонд виділив кошти на експедицію.
    Богдан Гаврилишин 65 років прожив зі своєю коханою дружиною Лені (Леонідою Петрівною). Щомісяця 10 та 25 числа він дарував їй квіти або шоколадку, чи запрошував на вечерю. У подружжя було троє дітей. «Ми з дружиною обов’язково святкуємо дві дати: 25 грудня, коли ми заручились, і 10 червня, коли одружились. Якщо ми не разом, я кожного дня, де б не був у світі, тричі телефоную їй”, – розповідав Богдан Гаврилишин.

   

Про свій цікавий і надзвичайно насичений життєвий шлях Богдан Гаврилишин детально розповідає в книзі «Залишаюсь українцем», яка вийшла у світ у 2011 році. Це видання одночасно є путівником до успішного життя та повчанням для молоді, як завжди залишатися відданим борцем за кращу долю своєї країни. «Я написав цю книгу, щоб дати натхнення молодим людям буйно мріяти і не боятися відкривати світ, – говорить вчений. – Сподіваюся, що вона додасть більше віри у власні сили. І то не гучні слова, бо все, що я зробив у житті, я починав із мрії. Я переконаний, надзвичайне – можливе, якщо ви лише відчуєте цей стан». Віра в людей, щирість та активна суспільна позиція, безмежне бажання пізнавати світ та вміння розвиватися – ось секрет мистецтва життя, яким на сторінках своєї автобіографії щедро ділиться з читачами пан Гаврилишин

 

Знайомимо з новими надходженнями

 

36.99 / 6П8.9
Б 77

Бойко, Анатолій. Наше сало : історія, способи соління, страви, анекдоти  / Анатолій Бойко. - Київ : [б. в.], 2007. - 57, [3] с. : іл. - (Український стіл). - Бібліогр.: с. 59-60.

У книзі в науково-популярному стилі оповідається про візитну картку української кухні —САЛО. Простежено особливості перетворення сала на національну українську страву, походження сальних порід свиней, специфіка свинарства на запорізькому Великому Лузі. Описано старадавні та сучасні українські способи зберігання і соління сала, а також наведено рецепти страв на салі.

Для усіх небайдужих до сала.

632.5
Б 91
Бур'яни та боротьба з ними: навч. посіб. з гербології зі спец. 201 "Агрономія" / [В. О. Єщенко та ін.] ; за ред. Єщенка В. О. - Вінниця : Рогальська І. О., 2019. - 155 с. : табл. - Бібліогр.: с. 155.

В посібнику окремими розділами подані поняття про бур'яни та їх шкідливість, біологічні особливості бур'янів, що утруднюють боротьбу з ними, загальна та агробіологічна класифікація бур'янів, характеристика окремих біологічних груп бур'янів і найпоширеніших їх представників, бур'янів зовнішнього та внутрішнього карантину, методи обліку бур'янів, прогнозування появи бур'янів на полях та система попереджувальних і винищувальних заходів боротьби з бур'янами.
Посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів вищих аграрних закладів, фахівців сільськогосподарських підприємств та науковців-гербологів.

005.5
Г 74
Гоффман, Рейд. Бліцмасштабування. Блискавичний шлях до побудови найдорожчих світових компаній/ Рейд Гоффман, Кріс Є. ; пер. з англ. Ірена Чеканівська. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. - 352, [1] с.

Конкуренція у бізнесі в епоху мереж надзвичайно жорстка: всього за одну ніч хтось може збанкрутувати, а хтось — розбагатіти. Та водночас інтернет дарує нові, небачені можливості. Момент, коли компанія пропонує унікальний продукт на чітко окресленому ринку через надійний канал збуту — ідеальний, щоб удатися до стратегії бліцмасштабування, яка забезпечить гіперзростання бізнесу. В такий спосіб стартапи перетворюються на скейлапи — масштабні корпорації, які змінюють світ, торкаючись мільйонів або й мільярдів життів.
 Рейд Гоффман, американський підприємець, венчурний капіталіст і співзасновник мережі Linkedin, на прикладі знаменитих корпорацій зі сфери IT та інших царин — і стартапів, і усталених компаній — детально розповідає, коли і як слід удатися до бліцмасштабування. Компанії, що успішно реалізовують бліцмасштабування, задають темп прогресу в своїй галузі. Книжку адресовано всім, хто бажає очолити ці зміни — задля власного зиску та інтересів цілого суспільства.

   658.6
    Д 58
   Довідник товарознавця. Продовольчі товари: навч. посіб. / [С. В. Князь та ін.] ; за ред. С. В. Князя ; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Національний університет "Львівська політехніка", 2018. -    682, [4] с. - Бібліогр.: с. 575-606.

Довідник охоплює ключові категорії та поняття сфери комерційної діяльності й експертизи якості продовольчих товарів.
Містить такі розділи: стандартизація у сфері експертизи якості товарів, класифікація і властивості товарів, захист прав інтелектуальної власності у сфері комерційної діяльності, пакування і зберігання товарів, реалізація і транспортування товарів, експертиза товарів, торговельно-технологічне обладнання, товарознавство вин і сирів. Наведені означення розглянуто відповідно до ДСТУ та ISO.
 Для студентів,  викладачів, підприємців, товарознавців, здобувачів наукових ступенів.

  004
  Н 17
  Наделла, Сатья. Натисніть "Оновити". Подорож у пошуку душі Microsoft та кращого майбутнього для кожного  / Сатья Наделла спільно з Грегом Шоу та Джилл Трейсі Ніколс ; [пер. з англ. М. Солдаткіної]. - Київ : КМ-БУКС, 2019. - 278, [1] с. : іл.

У книзі "Натисніть "Оновити" головний виконавчий директор компанії Microsoft та сучасний вдумливий лідер Сатья Наделла шукає шляхи вдосконалення — свого особистого, легендарної компанії та суспільства загалом. По суті, це книга про людяність і про те, як одна з важливих рис людини — емпатія — стає ще ціннішою у світі, де технологічний прогрес небаченими темпами змінює поточний стан речей.

 330
 П 12
 Пайн, Джозеф.
 Економіка вражень: битва за час, увагу та гроші клієнта / Б. Джозеф Пайн II, Джеймс Г. Ґілмор ;   [пер. з англ. А. Цвіри]. - Харків : Vivat, 2022. - 413 с. - (Бізнес). - Парал. тит. арк. англ. - Бібліогр. в   прим.: с. 370-413.

Термін "економіка вражень" вперше вжили Б. Джозеф Пайн II та Джеймс Г. Гілмор: це наступна економіка, що йде за аграною, промисловою та економікою послуг. Автори стверджують: підприємствам треба створювати унікальні зв'язки, щоб  завоювати прихильність клієнтів, а пам'ять сама стає продуктом — враженнями. Адже сучасні споживачі прагуть більшого, їм потрібні емоції та досвід, за якими вони захочуть прийти ще. У боротьбі за свого споживача бізнес має запропонувати унікальну цінність , яка вирізнятиме його з-поміж інших. Власникам Apple,  Starbucks та LEGO вдалося винайти переваги, завдяки яким бренд став неповторним, і автори аналізують їхній підхід. Пайн і Гілмор як професійні консультанти з питань формування економіки вражень розробили стратегію розвитку компаній  у нових умовах, застосувавши власний, сформований за понад 25 років практики досвід, з яким можна ознайомитись у цій книжці.

 633.88
 Т 38
 Технологія вирощування лікарських рослин і використання їх у медичній та ветеринарній   практиці : навч. посіб. для ВНЗ за напрямами "Агрономія" та "Ветеринарія" / В. Г. Біленко [та ін.] ; за ред. М. М. Городнього та В. П. Каленського ; Нац. аграр. ун-т. - Київ : Арістей, 2007. - 653, [26] с. : іл. кольор., табл. - Бібліогр.: с. 633-642.

У навчальному посібнику подано коротку історію лікарського рослинництва, органогеноз лікарських рослин, морфологію насіння та підготовку його до сівби. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини, що виробляють рослини.
Розглянуто методику заготівлі лікарської рослинної сировини та виготовлення з неї лікарських форм.
Висвітлено технологію вирощування 123 основних видів лікарських рослин (із них 14 досі не культивували  в Україні у виробничих умовах). Наведено їхню коротку ботанічну характеристику, місця зростання у природних умовах, хімічний склад, фармакологію та використання їх у медичній та ветеринарній практиці. Дано також морфологічну характеристику або лише згадано 81 близький вид лікарських рослин вітчизняної та зарубіжної флори.
 Приділено увагу отруйним рослинам  і охороні лікарських рослин.
Для студентів і викладачів вищих аграрних та фамацевтичних навчальних закладів. Стане в нагоді й студентам вищих медичних і учням фармацевтичних відділень середніх навчальних закладів.

 687
 Ш 95
 Шульман, Александра. Одяг та інші важливі речі / Александра Шульман ; з англ. пер. Світлана Брегман [та ін.]. - Київ : ArtHuss, 2021. - 263, [1]  с. : фот. - Бібліогр.: с. 259-261.

Александра Шульман, редакторка британського Vogue упродовж 25 років (1992-2017), розповідає про речі з власного гардеробу, про ролі , які вони відіграли в її житті, і про свої стосунки з одягом починаючи від самого дитинства. В книзі йдеться радше не про світ моди — хоча про нього вона знає все, — а про те, що одяг узагалі значить для кожного, як і чому ми його обираємо й носимо, припасовуючись до соціальних ролей, важливих для нас у поточний момент.

 

Людина – легенда

 

 

 Кліфф Янг — легенда серед ультрамарафонців, і ось чому: у віці 61 року цей австралійський фермер, який все життя вирощував картоплю, раптом став переможцем ультрамарафону Вестфілд Сідней-Мельбурн на 864 км. Як йому це вдалося?

З 1983 по 1991 рік тисячі досвідчених бігунів з усього світу збиралися в Австралії, щоб взяти участь в одному з найскладніших ультрамарафонів на планеті, надмарафоні Сідней-Мельбурн з дистанцією 864 кілометри. Перша людина, яка виграла цю гонку на витривалість, досі залишається її найвідомішим учасником. Це 61-річний фермер Кліфф Янг, який пробіг усю дистанцію в комбінезоні та робочих черевиках і випередив бігуна, який виявився другим, на 10 годин.
Коли в 1983 році Кліфф Янг з'явився на старт першого ультрамарафону Westfield Sydney-Melbourne Ultra Marathon, він дуже відрізнявся від інших учасників і м'яко кажучи, виглядав білою вороною. Усі бігуни були одягнені у професійне екіпірування, а Янг був одягнений так, ніби зібрався йти орати поле. Це вже не кажучи про те, що інші бігуни були рази в два молодші за нього. 60-річний чоловік у одязі фермера та біговій бирці на спині сорочки швидко привернув увагу репортерів. Ось що він їм сказав: «Я виріс на фермі, де ми не мали змоги дозволити собі ні коней, ні тракторів, і весь час, поки я ріс, щоразу, коли насувався шторм, мені доводилося виходити і заганяти овець. Ми мали 2000 овець, які паслися на 2000 акрів. Іноді мені доводилося ловити цих овець по два-три дні поспіль. Це було непросто і тривало багато часу, але я завжди їх ловив. Я вірю, що можу пробігти цю гонку». Йому, звичайно, ніхто з журналістів не повірив, та й хто міг би їх звинувачувати? Всі інші учасники були спортсменами віком від 20 до 30 років, з роками тренувань та марафонського досвіду за плечима, а тут з'являється якийсь 61-річний чоловік, одягнений так, ніби він щойно прийшов із поля, і стверджує, що він збирається фінішувати в ультрамарафоні на 864 км. У перший день гонки здавалося, що всі, хто сумнівався, були абсолютно праві щодо Кліффа Янга. 

Пройшовши кілька кілометрів, він уже сильно відставав від основної маси учасників і не виглядав здатним наздогнати їх. У той час як у більшості інших хлопців розвинувся здоровий ритм бігу, Янг просто повільно шкутильгав, і взагалі більше йшов, ніж біг.  Але у Кліффа Янга була одна перевага, про яку ніхто не підозрював. Всі інші ультрамарафонці тренувалися так: 18 годин бігу та 6 годин на сон. Але 61-річний спортсмен не планував зупинятися, доки не досягне фінішу. І в першу ж ніч, поки всі інші спали, ця "черепаха" поступово почала наздоганяти решту учасників. Щоночі Кліфф Янг планомірно скорочував відставання за рахунок 6-годинної перерви на сон, якого в нього не було! Поступово він наздогнав лідерів забігу і в останній день перегнав їх, вигравши з великим відривом. Час Янга в 5 днів, 15 годин і чотири хвилини був на цілих 10 годин швидше, ніж у бігуна, який посів друге місце, і майже на два дні швидше, ніж час попереднього рекорду для будь-якого пробігу між Сіднеєм та Мельбурном. Отримавши чек на 10 000 доларів як приз за перемогу в гонці, Кліфф Янг вирішив нічого не залишати собі. Натомість він розділив гроші порівну між іншими п'ятьма бігунами, яким врешті-решт вдалося закінчити виснажливу гонку. Вже наступного року Кліфф Янг повернувся, щоб захистити свій титул та пробігти дистанцію вже 875 км, але фінішував лише другим. Він продовжував бігати і у 1997 році у віці 75 років вирішив пробігти усі 16 000 км берегової лінії Австралії. Кліфф Янг був змушений зупинитися за 6250 кілометрів після того, як його співкомандник захворів. 2000 року Янг встановив світовий віковий рекорд у шестиденній гонці у Вікторії. 

Кліфф Янг помер у віці 81 року, але він живе в пам'яті людей та історії спорту завдяки своїм досягненням та своєму культовому стилю бігу. Цей унікальний стиль назвали Young Shuffle і серед ультрамарафонців він вважається енергозберігаючим. Навчитися стиль Young Shuffle дуже легко. Потрібно уявити, що у вас з-за грози по полю розбіглися 2000 овець і їх потрібно наздогнати і повернути до всіх у загін до єдиної.

 

Відомі імена в науці і техніці

 

    Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. у Ростові-на-Дону в родині гірничого інженера. У 1929 році сім'я переїжджає в м. Шахти.

У червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1 м.Шахти. 22 червня почалася війна, він відразу подав заяву в артучилище та через дуже поганий зір його не взяли.

Після визволення м. Шахти, Глушков брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу, працював спочатку чорноробом у вибої, потім інспектором з якості і техніки безпеки.

   Уже восени 1943 р. Новочеркаський індустріальний інститут оголосив набір, і Глушков став студентом його теплотехнічного факультету. У 1947 р. він вступає ще и на 5-й курс фізико-математичного факультету Ростовського університету, здавши академрізницю за 4 роки - майже півсотні іспитів, а у наступному році одержує дипломи про вищу технічну і вищу математичну освіту.

   У жовтні 1951 р. він захищає кандидатську дисертацію на тему: "Теорія локально-нільпотентних груп, без крутіння, з умовою обриву деяких ланцюгів підгрупи". У серпні 1956 р. В .М. Глушков був призначений завідувачем лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР. Саме в цій лабораторії під керівництвом академіка С.А. Лебедєва всього п'ять років перед тим була створена перша в континентальній Європі електронно-обчислювальна машина МЕОМ.

   У грудні 1957 року лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр АН УРСР із правами науково-дослідного інституту. У 1962 році Обчислювальний центр був перетворений в Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого до кінця життя залишався В.М. Глушков. У цьому інституті під керівництвом Віктора Михайловича було створено десятки типів ЕОМ, багато з яких не тільки відповідали світовим стандартам, але і відкрили зовсім нові напрямки в розвитку обчислювальної техніки. Так,наприклад, машини серії МІР (машина інженерних розрахунків) стали праобразом персональних комп'ютерів. Ще більше було спроектовано різних керуючих систем і комплексів. Інститут став флагманом у розробці і в провадженні автоматизованих систем управління (АСУ).

Неоціненний внесок зробив В М. Глушков у зміцнення обороноздатності Радянського Союзу. Він був науковим керівником робіт із впровадження автоматизованих систем управління в міністерствах оборонного комплексу.

   Ще більш примітна теоретична діяльність В .М. Глушков а в галузі кібернетики. Він буквально зробив переворот як в галузі конструювання обчислювальної техніки, так і в галузі створення програм. Досить сказати, що знаменита Британська енциклопедія, що на той час була вже спільним британо-американським виданням, замовила статтю "Кібернетика" саме В.М. Глушкову.

   У 1996 р. міжнародне комп'ютерне товариство посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль "Піонер комп'ютерної техніки" за створення Інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль присуджується вченим за виняткові заслуги і значний внесок у розробку комп’ютерної техніки, що витримали іспит часом і просунули комп'ютерну науку вперед. 

Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових продовжує цикл книжкових виставок "Відомі імена науки і техніки". Сьогодні представляємо до вашої уваги добірку документів, які розкривають творчий науковий шлях видатного вченого XX століття – академіка Віктора Глушкова. Книжкова виставка приурочена до 100-річчя від дня народження Віктора Михайловича.

 Список літератури

  1. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
  Т. 1 : Математические вопросы кибернетики. – 261 с.
  2. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
  Т. 2 : ЭВМ – техническая база кибернетики. – 264 с.
  3. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
 

Наші книжкові виставки

 

У сучасних умовах особливо важливе значення має раціональне використання людських ресурсів в організації всіх форм власності. Персонал — найбільш складний об'єкт управління в організації, оскільки, на відміну від речових факторів виробництва, є живим, має можливість самостійно приймати рішення, діяти, критично оцінювати пред'явлені до нього вимоги, має суб'єктивні інтересиі т.п. Персонал є мотором будь-якої організації. Часто керівники основну увагу приділяють фінансовим, виробничим питанням, проблемам матеріально-технічного забезпечення чи збуту готової продукції, не приділяючи при цьому достатньої уваги людям, які забезпечують роботу організації в усіх напрямках. Ці помилки занадто дорого обходяться. Без людей немаєорганізації.. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своєї мети і вижити.
У сучасних умовах корінним чином змінилася роль людини у виробництві. Людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, а й головним стратегічним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготовленого персоналу високоефективної роботи домогтися неможливо.

Зібратися разом є початок. Триматися разом є прогрес. Працювати разом є успіх.

                                                                                                                          Генрі Форд

Список літератури

 1. Адізеc І. К. Управління життєвим циклом корпорацій / Іцхак Калдерон Адізес ; [пер. з англ. Наталії Палій]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 493 с.
  2. Батирєв М. 45 татуювань менеджера. Правила керівника / М. Батирєв ; пер. О. Кожушко. – Харків : Фабула, 2017. – 290 с.
  3. Бейтс Б. Маленька книжка великих коучингових моделей. 76 способів допомогти менеджерам максимально ефективно використовувати людський ресурс / Боб Бейтс ; [пер. з англ. В. Омеляненко]. – Харків : Фабула, 2019. – 269 с.
  4. Бочелюк В. Й. Організаційна психологія на підприємстві : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. Й. Бочелюк, О. В. Пучина. – Київ : Скіф, 2019. – 267 с.
  5. Велч Дж. Сам собі МВА : про бізнес без цензури / Джек Велч і Сьюзі Велч ; пер. з англ. Оксана Ваф'я. – Київ : Наш формат, 2018. – 199, [1] с.
 

Видатні імена науки і техніки

 

Ми маємо знати свою історію, та людей які її створювали і прославляли нашу країну. Відділ документів з  економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук  підготував книжкову виставку про видатного  українського,  американського та німецького вченого у галузі механіки — Степана Тимошенко,  батька теоретичної механіки,  основоположника теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань
 В історії України він – один із засновників і перших академіків Всеукраїнської академії наук. Ініціатор створення та перший директор Інституту механіки НАН України (1919–1920), що нині носить його ім'я.
  Народився Степан Тимошенко 23 грудня 1878 року в селі Шпотівка Конотопського повіту Чернігівської губернії. Його батько Прокіп Тимофійович був кріпаком, проте йому вдалося вибитися в землеміри, забезпечити добробут родини і дати освіту дітям.
  У 1896–1901 рр. Степан Тимошенко навчався в Петербурзькому Шляховому інституті. З 1903 року працював у механічній лабораторії Петербурзького політехнічного інституту. Переїхавши до Києва, Степан Прокопович у 1907–1911, 1917–1920 роках викладав у Київському політехнічному інституті, захистив дисертацію на ступінь ад'юнкта прикладної механіки.
  Настали обнадійливі місяці становлення Української Народної Республіки. Коли до влади прийшов гетьман Скоропадський, а міністром освіти став Микола Василенко, виринуло питання реального створення Української академії наук. Провідні вчені почали об'єднуватися для розроблення її концепції та статуту. Було зібрано комісію для вироблення законопроєкту про заснування УАН. У дружній співпраці з Володимиром Вернадським працював над цим і Степан Тимошенко. Він опікувався питаннями створення відділу механіки для теоретичних та експериментальних робіт. Восени всі члени комісії стали академіками УАН, а Степан Прокопович очолив організований ним Інститут механіки.
  Але знову настали буремні часи – трагічні з сьогоднішнього погляду роки в історії України. Зміна влади, безправ'я, розгром, окупація – все це не могло не вплинути на вченого. Найдужче обурили його денікінці, коли в Києві зірвали напис "Українська академія наук". Степан Тимошенко не бачив перспектив для вільної наукової праці і на знак протесту виїхав до Югославії, де викладав у Загребському політехнічному інституті, а затим подався шукати кращої долі до Сполучених Штатів, де в 1927–1936 роках працював професором Мічиганського університету.
  У 1936–1960 роках Степан Тимошенко – професор Каліфорнійського університету у Стенфорді. Коло наукових інтересів Степана Прокоповича – дослідження опору матеріалів, теорія пружності та коливань в інженерній справі. Степана Тимошенка вважають основоположником школи технічної фізики в США. Його ім'я носить лабораторія технічної механіки Стенфордського університету.
  З 1960 року Степан Тимошенко жив у Німеччині. Основні напрями його наукової діяльності стосуються механіки твердого тіла, будівельної механіки, теорії пружності, теорії пластини та оболонок, проблеми стійкості деформованих систем, статики споруд. Ученому вдалося розв'язати задачу про концентрацію напруг поблизу отворів. Його посібники "Курс опору матеріалів" і "Курс теорії пружності" стали класичними. А відома праця в галузі будівельної механіки "Теорія коливань в інженерній справі" й досі використовується для навчання студентів.
  Уся багаторічна творча діяльність Степана Тимошенка склала цілу епоху в розвитку механіки твердого деформованого тіла. Він став ученим світової слави: теоретик, практик і педагог, автор багатьох фундаментальних підручників, перекладених різними мовами (прикро, але українською жоден із них не перекладено й досі).
  Величезні заслуги Степана Тимошенка в інженерній справі. В "Енциклопедії українознавства" Володимира Кубійовича написано: "Тимошенко – член численних академій і наукових товариств: УАН (1918), НТІ (1929), УВАН (1947), почесний член Товариства Українських інженерів Америки (1953)". Серед неукраїнських академій наук – член Американської Національної, Англійської Королівської Національної, Польської академій, Академії наук СРСР, почесний член Американського товариства інженерів-механіків, Спілки швейцарських інженерів, член Інтернаціональної Асоціації мостів.
  Степан Тимошенко – справді геніальна постать у науці. Доробок генія належить цілому світові. Він – із числа тих учених, кого рідна земля зробила вигнанцями не з власної волі. Серце Степана Тимошенка завжди належало Україні, його завжди тягнуло в рідні місця. Степан Прокопович відвідав рідну землю двічі: 1958 і 1967 року. Приїздив на наукові симпозіуми. Побував у Львові, Харкові, Києві, Ромнах.
  Степан Тимошенко пішов із життя 29 травня 1972 року на 94-му році життя. Похований у Каліфорнії.
  У Стенфордському університеті є меморіальна кімната Степана Тимошенка, де зберігаються його дипломи, нагороди, ордени і медалі. Їх дуже багато, адже він був членом сімнадцяти академій та наукових товариств світу. У 1957 році Американське товариство інженерів-механіків навіть заснувало медаль імені Степана Тимошенка, причому першу присудило йому самому "за неоціненний внесок і особистий приклад лідера нової ери у прикладній механіці".
 

Пам'ятають Степана Тимошенка і в Києві: в 1995 році на будинку, де він колись мешкав, було відкрито меморіальну дошку. А в 1998 році з нагоди стодвадцятиріччя від дня народження великого вченого і педагога на території Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" йому було встановлено пам'ятник біля історичного головного корпусу.

 

Список літератури

  1. Абліцов В. Вчені України – лауреати міжнародних нагород : [Степан Тимошенко] / В. Абліцов // Наука України у світовому інформаційному просторі. – Київ : Академперіодика, 2011. – Вип. 4. – С. 173–174.
  2. Енциклопедія історії України : [Степан Тимошенко] / редкол. В. А. Смолій та ін. – Т. 10. – Київ : Наукова думка, 2013. – С. 79.
  3. Згуровський М. З. Степан Тимошенко : фундатор великої техніки сучасності й майбутнього / М. З. Згуровський // Київська політехніка : шлях до зірок. – Київ : Видавничий дім "АртЕк", 2001. – С. 323–341.
  4. Згуровський М. З. Степан Тимошенко : фундатор великої техніки сучасності й майбутнього / М. З. Згуровський // Київські політехніки біля витоків світової авіації, космонавтики та ракетобудування. – Київ : НТУУ "КПІ", вид-во "Політехніка", 2016. – С. 337–356.

Чорнобиль — попередження, набат

 

            

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Радіаційний рівень зріс до межі у 30-40 разів більшої, ніж під час ядерного вибуху в Хіросімі1945 року. Героїчними зусиллями пожежників вогонь, що вночі перекинувся на дах третього енергоблоку, гасили до п’ятої години ранку. Тим часом радіоактивна хмара прокотилася світом. Вона накрила території України, Білорусі, Росії, Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, Нідерландів, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії та Греції. Чорнобильську аварію класифіковано за найвищим — сьомим — рівнем небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Ця рана на тілі Землі болить мільйонам людей і дотепер. Сотні тисяч українців та білорусів втратили власне здоров’я, ставши жертвами дій радянської влади, коли за дзвінком із Кремля вирішили максимально замовчати масштаби трагедії. Перше офіційне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зробили лише за 36 годин після вибуху, проте для порятунку людей була цінною кожна секунда. Аварія стала межею, що поділила життя на «до» і «після». Для десятків героїв, які першими прийняли вогонь на себе, вона перетворилася на останню, за якою зникла будь-яка надія на продовження. Для сотень і навіть тисяч ліквідаторів вона обірвала нитки, які пов’язували їх із минулим життям, кинула на випробування, боротьбу з хворобами, негараздами, проблемами. Мільйони людей, які живуть і які ще народяться на цій землі, прирекла на вічне сусідство із атомом, який хоч і приспаний, захований під саркофагом, однак жевріє та лякає непередбачуваністю.

Через війну, розв’язану Росією проти України, Чорнобильська АЕС постала перед новими загрозами , пов’язаними з перебуванням російських солдат на станції.

Російські загарбники захопили Чорнобильську АЕС у перший день повномасштабної війни — 24 лютого. Понад 3 тижні ЧАЕС перебувала під російською окупацією. За цей час російські військові «відзначились» тим, що окопались у «Рудому лісі», підняли в повітря радіоактивний пил своєю технікою, спричинивши погіршення радіаційної обстановки, а також — пограбували офіси і лабораторії. Були знищені унікальні наукові та промислові лабораторії, потрощено лабораторне і вимірювальне обладнання. Віримо в нашу швидку перемогу, будуть і надалі виконуватися дослідження , які допоможуть перетворити об’єкт «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Пам’ять про Чорнобильську трагедію, про села і міста, яких сьогодні вже немає на карті, про героїв-ліквідаторів, які собою захистили Україну і світ від ядерної стихії, не тільки непокоїтиме нинішні, а й майбутні покоління.

Вічна слава ліквідаторам, які вступили в боротьбу з атомом і перемогли! Вічна пам’ять тим, хто пішов у небуття заради продовження життя на землі!

                                           Час очистить Прип’ять незглибиму,

                                           Оживуть і луки і сади,

                                           Та Чорнобиль вічно берегтиме

                                           Хрест своєї чорної біди.

                                                                      Іван Гнатюк «Гірка Зоря»

                                                   

621.3(477)

В 26

Векленко О. А. Чорнобиль: етюди з натури  / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. — Харків : Фабула, 2019. — 141, [2] с. : фот. — Авт та назва парал. укр., англ. — Текст та текстівки парал укр., англ.

 Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в  Чорнобилі в травні-червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і  про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живої мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.

 

31.47 / 6П2.11

Д 64

 Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район  / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. — Чернігів : [б. в.], 2016. — 287 с. : фот. — Бібліогр.: с. 274-275.

 В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогади учасників цих подій. Це перша спроба зібрати й систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібіліотекарями спільно з краєзнавцями району  та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, присвяченого30-й річниці трагедії.

Посібник стане у нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.

 621.3(477)

Ж 74

Житня Л. Чорнобиль — очима жінок [Текст] : інтерв’ю з ”атомною катастрофою” / Людмила Житня. — Київ : Стелла-Гранд, 2020. — 607 с. : іл., фот.

 Книга Людмили Житньої «Чорнобиль — очима жінок» (Інтерв'ю з атомною катастрофою) — це ексклюзивне інтерв'ю  з жінками ліквідаторами та евакуйованими, доля яких перетнулася із вселенською атомною катастрофою, що потрясла світ. Це сповідь про пережите. Жінки — берегині! Чутливі, емоційні. Вони вистояли разом із чоловіками і понині несуть тягар цієї біди на своїх тендітних плечах. За всі роки ніхто їх не запитав: «Як вам живеться?...». А їм є про що розповісти!

Це  — «інтерв'ю з атомною катастрофою», відтворене із перших вуст очевидців страшної біди ХХ ст.

У книзі також є роздуми та коментарі автора, що грунтуються на документальних літературних джерелах, періодичній пресі, архівних матеріалах.

 

31.47 / 6П2.11

З-14

Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Образотворчий матеріал] : фотокнига / М. Загреба. — Київ : Лордон, 2002. — 119 с. : іл.

 Ця фотокнига — данина пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.

Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору — гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Полісся зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов'ян.

Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, — адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.

Видання становить великий інтерес і призначене для широкого читацького кола.

 621.31(477)

К 92

Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди [Текст] / О. Купрієнко, А. Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. — Харків : Фоліо, 2021. — 205, [2] c. : іл.

 Це книжка — присвята героям, які ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають «по-рентгенівські», безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих — пам'ятати.

 31.47 / 6П2.11

М 57

  Ми були першими... [Текст] : зб. спогадів / Київ. обл. асоц. "Чорнобиль" органів внутр. справ ; [упоряд. К. І. Бурцев]. — Київ : Етнос, 2006. — 342, [1] с. : фот.

 Ця книга — вшанування правоохоронців,  вогнеборців, військових та медиків — усіх, хто у двобої з невидимим ворогом, що спалював тіло й калічив душу, поклав своє здоров'я, свій талант, а дехто — і своє життя. Наслідки того вибуху вражають. Уявіть, що площа території зони відчуження ЧАЕС й безумовного відселення становить майже 2,2 тис.км² (для порівняння: площа Люксембургу — 2,6 тис. км²). Як би там не було, а життя триває. Прийде час — і знову загомонить чорнобильське та прип'ятське Полісся тисячами голосів — як воно й було раніше. Журавлі,  котрі вертаються до своїх гнізд, повернуть сюди і людей, проте десь вдалині нагадуватиме про лихоліття сіре громаддя ЧАЕС…