26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Радіаційний рівень зріс до межі у 30-40 разів більшої, ніж під час ядерного вибуху в Хіросімі1945 року. Героїчними зусиллями пожежників вогонь, що вночі перекинувся на дах третього енергоблоку, гасили до п’ятої години ранку. Тим часом радіоактивна хмара прокотилася світом. Вона накрила території України, Білорусі, Росії, Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, Нідерландів, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії та Греції. Чорнобильську аварію класифіковано за найвищим — сьомим — рівнем небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Ця рана на тілі Землі болить мільйонам людей і дотепер. Сотні тисяч українців та білорусів втратили власне здоров’я, ставши жертвами дій радянської влади, коли за дзвінком із Кремля вирішили максимально замовчати масштаби трагедії. Перше офіційне повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС зробили лише за 36 годин після вибуху, проте для порятунку людей була цінною кожна секунда. Аварія стала межею, що поділила життя на «до» і «після». Для десятків героїв, які першими прийняли вогонь на себе, вона перетворилася на останню, за якою зникла будь-яка надія на продовження. Для сотень і навіть тисяч ліквідаторів вона обірвала нитки, які пов’язували їх із минулим життям, кинула на випробування, боротьбу з хворобами, негараздами, проблемами. Мільйони людей, які живуть і які ще народяться на цій землі, прирекла на вічне сусідство із атомом, який хоч і приспаний, захований під саркофагом, однак жевріє та лякає непередбачуваністю.
Через війну, розв’язану Росією проти України, Чорнобильська АЕС постала перед новими загрозами , пов’язаними з перебуванням російських солдат на станції.
Російські загарбники захопили Чорнобильську АЕС у перший день повномасштабної війни — 24 лютого. Понад 3 тижні ЧАЕС перебувала під російською окупацією. За цей час російські військові «відзначились» тим, що окопались у «Рудому лісі», підняли в повітря радіоактивний пил своєю технікою, спричинивши погіршення радіаційної обстановки, а також — пограбували офіси і лабораторії. Були знищені унікальні наукові та промислові лабораторії, потрощено лабораторне і вимірювальне обладнання. Віримо в нашу швидку перемогу, будуть і надалі виконуватися дослідження , які допоможуть перетворити об’єкт «Укриття» на екологічно безпечну систему.
Пам’ять про Чорнобильську трагедію, про села і міста, яких сьогодні вже немає на карті, про героїв-ліквідаторів, які собою захистили Україну і світ від ядерної стихії, не тільки непокоїтиме нинішні, а й майбутні покоління.
Вічна слава ліквідаторам, які вступили в боротьбу з атомом і перемогли! Вічна пам’ять тим, хто пішов у небуття заради продовження життя на землі!
Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Іван Гнатюк «Гірка Зоря»
В 26
Векленко О. А. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. — Харків : Фабула, 2019. — 141, [2] с. : фот. — Авт та назва парал. укр., англ. — Текст та текстівки парал укр., англ.
Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні-червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живої мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
Д 64
Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. — Чернігів : [б. в.], 2016. — 287 с. : фот. — Бібліогр.: с. 274-275.
В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогади учасників цих подій. Це перша спроба зібрати й систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібіліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, присвяченого30-й річниці трагедії.
Посібник стане у нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.
Ж 74
Житня Л. Чорнобиль — очима жінок [Текст] : інтерв’ю з ”атомною катастрофою” / Людмила Житня. — Київ : Стелла-Гранд, 2020. — 607 с. : іл., фот.
Книга Людмили Житньої «Чорнобиль — очима жінок» (Інтерв'ю з атомною катастрофою) — це ексклюзивне інтерв'ю з жінками ліквідаторами та евакуйованими, доля яких перетнулася із вселенською атомною катастрофою, що потрясла світ. Це сповідь про пережите. Жінки — берегині! Чутливі, емоційні. Вони вистояли разом із чоловіками і понині несуть тягар цієї біди на своїх тендітних плечах. За всі роки ніхто їх не запитав: «Як вам живеться?...». А їм є про що розповісти!
Це — «інтерв'ю з атомною катастрофою», відтворене із перших вуст очевидців страшної біди ХХ ст.
У книзі також є роздуми та коментарі автора, що грунтуються на документальних літературних джерелах, періодичній пресі, архівних матеріалах.
З-14
Загреба М. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Образотворчий матеріал] : фотокнига / М. Загреба. — Київ : Лордон, 2002. — 119 с. : іл.
Ця фотокнига — данина пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.
Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору — гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Полісся зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов'ян.
Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, — адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.
Видання становить великий інтерес і призначене для широкого читацького кола.
К 92
Купрієнко О. В. Чорнобильська хроніка. Люди [Текст] / О. Купрієнко, А. Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. — Харків : Фоліо, 2021. — 205, [2] c. : іл.
Це книжка — присвята героям, які ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають «по-рентгенівські», безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих — пам'ятати.
М 57
Ми були першими... [Текст] : зб. спогадів / Київ. обл. асоц. "Чорнобиль" органів внутр. справ ; [упоряд. К. І. Бурцев]. — Київ : Етнос, 2006. — 342, [1] с. : фот.
Ця книга — вшанування правоохоронців, вогнеборців, військових та медиків — усіх, хто у двобої з невидимим ворогом, що спалював тіло й калічив душу, поклав своє здоров'я, свій талант, а дехто — і своє життя. Наслідки того вибуху вражають. Уявіть, що площа території зони відчуження ЧАЕС й безумовного відселення становить майже 2,2 тис.км² (для порівняння: площа Люксембургу — 2,6 тис. км²). Як би там не було, а життя триває. Прийде час — і знову загомонить чорнобильське та прип'ятське Полісся тисячами голосів — як воно й було раніше. Журавлі, котрі вертаються до своїх гнізд, повернуть сюди і людей, проте десь вдалині нагадуватиме про лихоліття сіре громаддя ЧАЕС…
