14 грудня — День вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

 

 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — вибух на Чорнобильській атомній електростанції.
Радіаційній рівень зріс до межі у 30-40 разів більшої, ніж під час ядерного вибуху в Хіросімі 1945 року. Героїчними зусиллями пожежників вогонь, що вночі перекинувся на дах третього енергоблоку, гасили до п’ятої години ранку. Тим часом радіоактивна хмара прокотилася світом. Вона накрила території України, Білорусі, Литви, Латвії, Німеччини, Австрії, Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Греції, Росії. Чорнобильську аварію класифіковано за найвищим — сьомим — рівнем небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій (INES).
Зупинити активнее виверження радіоактивних речовин із зруйнованогореактора вдалося лише до кінця травня 1986 року ціною опромінення тисяч ліквідаторів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. Осіб, насамперед ліквідатори катастрофи.
Збитки від катастролфи не піддаються обліку, бо неможливооцінити шкоду, завдану здоров'ю людей, втративід радіоактивногозабруднення довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок.
Пам'ять про Чорнобильську трагедію, про села і міста, яких сьогодні вже немає на карті, про героїв – ліквідаторів, які собою захистили Україну і світ від ядерної стихії, не тільки непокоїтиме нинішні, а й майбутні покоління.
З початком російської агресії Україна і світ опинилися під загрозою нової катастрофи. 24 лютого саме по цій землі проїхала російська бронетехніка, здіймаючи радіоактивний пил у повітря. Чорнобильська станція була захоплена силою, зброєю. росія перетворила і цей об'єкт на арену війни. 30-кілометрову зону відчуження окупанти використовували для підготовки нових атак проти нашої оборони, а сама ЧАЕС опинилася під загрозою пошкодження і руйнування. 

                             російські військові на ЧАЕС (фото, яке зробили сталкери)

 На щастя, глобальної катастрофи не сталося, але й після виходу російських військ з території ЧАЕС знадобляться роки, щоб дослідити, які захоронення радіоактивних відходів вони пошкодили, як в результаті цього розповсюдився радіоактивний пил та якої шкоди російські варвари завдали українській землі.

 Вічна слава Ліквідаторам, які вступили в боротьбу з атомом і перемогли! Вічна слава тим, хто пішов у небуття заради продовження життя на землі!

 621.3(477)
В 26

Векленко, Олег Анатолійович. Чорнобиль: етюди з натури / Олег Векленко ; [пер. з англ. Світлани Орлової]. - Харків : Фабула, 2019. - 141, [2] с. : фот. - Авт та назва парал. укр., англ.- Текст та текстівки парал укр., англ

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні-червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками і фотографіями.

 31.47 / 6П2.11
Д 64

    Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Черніг. район. центр. бібл. система, Черніг. центр. район. б-ка, Черніг. рай. орг. краєзнавців ; [упоряд. О. П. Колесник ; ред. О. І. Іваненко]. - Чернігів : [б. в.], 2016. - 287 с. : фот. - Бібліогр.: с. 274-275.

В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогади учасників цих подій. Це перщша спроба зібрати й систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, присвяченого 30-й річниці трагедії.
Посібник стане у нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.

621.3(477)
Ж 74

Житня, Людмила. Чорнобиль - очима жінок : інтерв’ю з ”атомною катастрофою” / Людмила Житня. - Київ : Стелла-Гранд, 2020. - 607 с. : іл., фот.

                                                   

 Книга Людмили Житньої «Чорнобиль — очима жінок» (Інтерв’ю з атомною катастрофою) — це ексклюзивне інтерв’ю (тридцять п’ять років поспіль), з жінками ліквідаторами та евакуйованими, доля яких перетнулася із вселенською атомною катастрофою, що потрясла світ. Це сповідь про пережите. Жінки — берегині! Чутливі, емоційні. Вони вистояли разом із чоловіками і понині несуть тягар цієї біди на своїх тендітних плечах. За всі роки ніхто їх не запитав: «Як вам живеться?...». А їм є про що розповісти!
Це — інтерв’ю з атомною катастрофою», відтворене із перших вуст очевидців страшної біди ХХ ст.
У книзі також є роздуми та коментарі автора, що ґрунтуються на документальних літературних джерелах, періодичній пресі, архівних матеріалах.

31.47 / 6П2.11
З-14

Загреба, Михайло. Пропусти Чорнобиль крізь серце [Образотворчий матеріал] : фотокнига / М. Загреба. - Київ : Лордон, 2002. - 119 с. : іл.

Ця фотокнига — данина пам’яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби.
Захоплива розповідь про мальовничий древній поліський край, убитий радіацією, примушує читача поглянути на чорнобильську катастрофу не тільки як на техногенну, але й під іншим кутом зору — гуманітарним, і замислитись над тим, що ми втратили в історичному, культурному, природничому та мистецькому значеннях: до аварії на Поліссі зберігалися, як ніде в Україні, найдавніші звичаї, традиції культури та побуту слов’ян.
Правдиву, емоційну оповідь Михайла Загреби ілюструють його фотографії, — адже автор відомий як талановитий фотожурналіст.
Видання становить великий інтерес і призначення для широкого читацького кола.

621.31(477)
К 92

Купрієнко, Ольга В.Чорнобильська хроніка. Люди  / Ольга Купрієнко, Алла Багірова ; [передм. П. Б. Котіна]. - Харків : Фоліо, 2021. - 205, [2] c. : іл.

Це книжка-присвята героям, які 35 років тому ризикували своїм життям та здоров'ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наше життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають «по-рентгенівські», безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип'ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» — об'єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь. Справа живих — пам'ятати.

 

621.3(477)
С 40

Сирота, Олександр. Чорнобиль. Живий альбом [Образотворчий матеріал] / Олександр Сирота. - Київ : Основа-Принт Плюс, 2021. - 80 с. : фот.

                                                 

  Сьогодні Чорнобильська зона — це територія легенд, похмурих пейзажів і торжества природи. Водночас — це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам’ятка величезної техногенної катастрофи. Відвідати це місце хоча б один раз варто всім, переконані деякі колишні жителі Прип’яті. Відвідати і жити далі так, щоби на Землі не з’являлося нових мертвих міст…
«Чорнобиль. Живий альбом» — книга-альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім IT-технологіям.

621.3(477)
Ч-75

    Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. арх. Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [ упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші ]. - Київ : Марченко Ю. І., 2019. - 1197, [1] с.

У виданні зібрано і оприлюднено документи 1986-1991 рр., що висвітлюють постчорнобильське життя — суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, вжиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта »Укриття», ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворені моделі ситуативної поведінки різних групп населення України після оприлюднення інформації  про «ядерне лихо» та реакцію світової спільноти на Чорнобильську  трагедію.

621.3(477)
Ш 78
Шовкошитний, Володимир Федорович.  Чорнобиль: я бачив [Текст] : повість / Володимир Шовкошитний. - Вид. 3-є, перероб. й доп. - Київ : Український пріоритет, 2019. - 326, [1] с. : [8] с. іл

Художньо-документальна повість «Я бачив» — це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам’яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля,вона показує духовний зв’язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був у епіцентрі Українського життя.
У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО «Чорнобиль».