14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Сумна і трагічна дата в історії нашої країни. Великі випробування випали на долю наших людей. Без спеціальних заходів захисту, не маючи досвіду подолання таких техногенних катастроф, наші мужні чоловіки та жінки врятували не тільки свою країну, але і всю Європу від незворотніх наслідків аварії на атомній електростанції. Ми завжди будемо вдячні учасникам ліквідації аварії за їх мужність і самопожертву.
Чорнобильське досьє КГБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : зб. док. про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Галуз. держ. арх. Служби безпеки України, Ін-т історії України НАН України, Укр. ін-т нац. пам'яті ; [ упоряд. : Олег Бажан, Володимир Бірчак, Геннадій Боряк ; редкол.: Андрій Когут та інші ]. - Київ : Марченко Ю. І., 2019. - 1197, [1] с.
Дослідження техногенної екологічно-гуманітарної катастрофи. як сталася наприкінці квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, є надзвичайно складною темою, оскільки передбачає вивчення багатьох аспектів - соціального, економічного. політичного, морально-психологічного. Інформацію про техногенну катастрофу, спичинену вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, партіно-державним керівництвом СРСР та радянськими спецслужбами було відразу віднесено до категорії таємної. Як свідчать архівні документи, Комітет держбезпеки УРСР негайно взявся розробляти та впроваджувати цілий комплекс спеціальних заходів із засекречення відомостей про аваріюна ежимному об'єкті. Коли стало зрозумілим, що правду про події на ЧАЕС приховати неможливо (поява значної кількості публікацій на Заході, вимушена евакуація близько 45 тисяч мешканців міста енергетиків Прип'яті), 29 квітня 1986 року начальник УКДБ УРСР по м. Києву та Київській області генерал-майор Леонід Бихов дав розпорядження "про посилення роботи міськрайорганів в районах міста Києва та Київської області на підприємствах та установах для припинення спільно з партійними та радянськими органами фактів розповсюдження провокаційних та панічних чуток, застосування відносно їхнії інспіраторів найбільш рішучих заходів. намагаючись применшити масштаби трагедії, владна верхівка не лише зволікала з оповіщенням населення про радіаційну небезпеку, а й примушувала Міністерство охорони здоров'я УРСР займатися окозамилюванням при діагностиці променевих уражень.
У виданні зібрано і оприлюднео документи 1986-1991 рр., що висвітлюють постчорнобильське життя - суспільні настрої, повсякдення, заходи з ліквідації наслідків аварії. Наведено інформування радянськими органами держбезпеки відповідних інстанцій про стан ЧАЕС, вжиті заходи з підвищення безпечної експлуатації об'єкта"Укриття", ситуацію в зоні відчуження. Окрему увагу зосереджено на відтворенні моделі ситуативної поведінки різних груп населення України після оприлюднення інформації про "ядерен лихо" та реакцію світової спільноти на Чорнобильську трагедію.
Книга вийшла накладом у 500 примірників і буде цікава всім, хто прагне дізнатися усю правду про найбільшу техногенну катастрофу XX сторіччя.
Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтва Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні-червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про промітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.
Завдяки видавництву "Фабула" широке коло читачів може ознайомитися із новою, двомовною (тепер уже українсько-англійською) книжкою. За особистими, відвертими й подекуди іронічними спогадами-оповіданнями спливають міркування про невідворотну фатальність долі, беззахисність і силу людини, безжальну жорстокість влади... Це розповідь про Чорнобиль ізсередини від "художника-ліквідатора".
Немає коментарів:
Дописати коментар