Биотопливо: В Украине начали выращивать «слоновую траву»

Украинец Николай Кикоть полностью перешел на отопление своего дома мискантусом (американским камышом). Выращивает энергетическую культуру на приусадебном участке, что позволяет ему вообще не тратить деньги на использование газа, дров или угля.
Урожайность энергетической культуры — почти 30 т с га. Огород площадью в 25 соток, засеянный «слоновой травой» (мискантусом) полностью обеспечил дом Кикотя биотопливом, сообщает «Экспресс online».
«Три года назад на грядке площадью 25 соток, где выращивал овощи, посеял американский камыш или, как его еще называют, слоновую траву. Тогда все смеялись надо мной, мол, с ума сошел, а теперь завидуют, мой «газ» растет в поле», — говорит он.

Энергетическая плантация после одного посева будет давать урожай в течение следующих 25 лет. Трава вырастает до четырех метров высотой за сезон. Всего такой урожай с 1 га дает столько же тепла, сколько образуется при сжигании 15-20 тыс. кубометров газа.
Также, по словам Николая Кикотя, слоновая трава уменьшает уровень токсичных веществ в грунте и повышает плодородие земли.
«За 25 лет выращивания мискантуса на одном месте скапливается до 20 т подземной биомассы. То есть органического удобрения», — резюмировал он.

---

Для справки: Благодаря высокой продуктивности (до 400 т/га за год) слоновая трава является широко распространённой кормовой культурой в тропиках и субтропиках. Её используют в основном как зелёный корм и на силос, реже на сено. Иногда выращивают как растение для пастбищ. Молодые соцветия используются для приготовления супов. Из стеблей делают изгороди, легкие постройки, используют в производстве бумаги. Иногда слоновая трава используется в качестве декоративного растения. Из-за мощной корневой системы слоновая трава также применяется для защиты почв от эрозии.
http://agroportal.ua/news/ukraina/biotoplivo-v-ukraine-nachali-vyrashchivat-slonovuyu-travu/ 

Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші.
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям мої
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom

Що зробив Микола Кікоть? Одну зі своїх грядок засіяв екзотичною рослиною -- міскантусом. Тобто високорослим очеретом, який використовує для опалення, пише газета Експрес. Газда не натішиться: не треба купувати ні дрова, ні вугілля. Натомість удосталь вистачає дешевої біомаси -- середня врожайність з гектара майже 30 тонн. “Колись на цій грядці, площа якої 25 сотих, -- пояснює пан Кікоть, -- я щороку вирощував городину. А тепер тут, як бачите, розкошує американський очерет. Чи то пак слонова трава. Коли посіяв? Три роки тому. Всі сміялися з мене, мовляв, з глузду з’їхав. А тепер заздрять. Мій “газ” росте в полі. До того ж дешевий. Один раз посіяв -- і все, на 25 років ніякого клопоту. Ця культура досить продуктивна -- протягом одного сезону виростає до чотирьох метрів заввишки. Взимку скошую, а навесні -- відростає знову. Вигідно? Звичайно. З таким очеретом чхати я хотів на їхні тарифи -- нехай самі купують і платять за астрономічними цінами. Уявляєте, якщо спалити врожай біомаси з одногектарної площі, то одержиш кількість тепла, еквівалентну тій, яку дістають, спалюючи 15 -- 22 тисячі кубічних метрів газу. Не розумію, чому у нас, в Україні, досі масово не вирощують міскантус. Вільної землі -- вдосталь, клопоту -- небагато. Лише під час першої зимівлі ці рослини можуть підмерзнути. Натомість потім -- легко витримують двадцятиградусні морози”. Одне зі своїх господарських приміщень Микола перетворив на склад для палива. Ні, тут немає ні дров, ні вугілля -- лише очерет, подрібнений на саморобній установці. “Спершу хотів переробляти біомасу на пелети, -- пояснює, -- а тоді зрозумів -- марнування і часу, і грошей. Отож порубав чи подрібнив як-буть -- і в котел”. “Але ж за чверть століття міскантус так виснажить землю, що потім на грядці не ростиме навіть зілля”, -- кажу. “Дурниця, -- махає рукою пан Кікоть. -- Ви не перший говорите про це. Колись і я так думав. Тому почав читати та консультуватись. Тепер знаю, що слонова трава для нашої землі не згуба, а своєрідний бальзам для оздоровлення та майбутньої продуктивності. По-перше, міскантус має здатність очищати грунти від пестицидів та радіонуклідів. А по-друге, за 25 років вирощування на одному місці накопичується до 20 тонн підземної біомаси. Тобто органічного добрива”. Йдемо до воріт. Микола не нахвалиться екзотичною рослиною. Ще б пак, усі характеристики -- перспективні та економічно вигідні. Хвалить себе за те, що вчасно зорієнтувався. Коли? Чотири роки тому. Він уже тоді відчув, що газ для опалення будинку -- ризикований варіант. Дехто із земляків затято копав траншеї, щоб під'єднатися до централізованої мережі, платив великі гроші. Думали, що то шлях до цивілізації та комфорту. А опинилися в тарифній кабалі. “У народі кажуть, -- підсумовує співрозмовник, -- що скупий платить двічі... А нерозумний, завжди додаю, ще більше. Тепер я не переймаюся ні газом, ні вугіллям, ні дровами. Міскантусу на грядці вистачить моїй сім’ї та сім’ям моїх дітей”. Володимир ІСАЄВ
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2016/06/11/189467-strimke-zdorozhchannya-gazu-zmusylo-cholovika-zaminyty-yogo-ekzoocheretom