Українські вчені придумали , як створити міні-хмари
Харківські вчені зібрали «Кліматичну камеру», в якій створюють штучні хмари і туман, а також вивчають способи впливу на опади. Винахідники сподіваються, що в майбутньому ці знання допоможуть боротися з надзвичайними ситуаціями, повідомляє Сегодня
Пристрій для лабораторних досліджень придумали і зібрали в Національному університеті цивільного захисту України. Міні- хмари створюються в герметичній металевій камері з однією скляною стінкою. Для цього її обсяг заповнюють дрібнодисперсною (що складається з дрібних окремих частинок) рідиною з таким же розміром крапель, як в хмарах атмосфери або тумані. Після цього штучну хмару різними способами змушують вибухнути дощем.
«Ми досліджуємо механізми фізичного і хімічного впливу на процеси формування опадів, для того щоб опади пішли раніше, ніж вони формувалися в звичайних умовах. Надалі результати досліджень ми хочемо застосовувати для гасіння степових, лісових пожеж і ліквідації повеней. У другому випадку потрібно, щоб хмара не дійшла до області повені , щоб дощ пішов раніше», - розповів один з розробників замначальника кафедри спеціальної хімії та хімічної технології Максим Кустов. Учені працювали над винаходом два роки, тепер же пристрій запатентували.
За словами Кустова, хімічні механізми впливу на опади застосовується давно, ще в середині минулого століття за допомогою літаків почали розпилювати в небі йодисте срібло. Така методика застосовується в реальних умовах і сьогодні. «Але йодисте срібло досить дорога речовина, поки для ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні його не використовують, і ми хочемо підібрати нові, дешевші речовини, наприклад, експериментуємо зараз з домішками звичайної харчової солі, дрібнодисперсним цементом», - зазначив Кустов.
Фізичним способом на опади вчені- рятувальники впливають за допомогою електромагнітного випромінювання і звукових хвиль, використовуючи магнетрон і мегафон. « Такі способи раніше не застосовувалися. Ми вивчаємо, за яких умов - температурі, вологості, атмосферному тиску, - і при якої потужності і тривалості випромінювання можна прискорити випадання опадів», - пояснив Кустов. Щільність хмари або туману вимірюють лазером: промінь пропускають через камеру, на зворотному боці фіксується потужність випромінювання; чим більше щільність, тим сильніше промінь розсіюється і слабкіше потужність випромінювання. Фотоприймач, датчики температури, вологості і тиску в камері під'єднані до пульта управління, який всі дані виводить на комп'ютер.
Харківські вчені зібрали «Кліматичну камеру», в якій створюють штучні хмари і туман, а також вивчають способи впливу на опади. Винахідники сподіваються, що в майбутньому ці знання допоможуть боротися з надзвичайними ситуаціями, повідомляє Сегодня
Пристрій для лабораторних досліджень придумали і зібрали в Національному університеті цивільного захисту України. Міні- хмари створюються в герметичній металевій камері з однією скляною стінкою. Для цього її обсяг заповнюють дрібнодисперсною (що складається з дрібних окремих частинок) рідиною з таким же розміром крапель, як в хмарах атмосфери або тумані. Після цього штучну хмару різними способами змушують вибухнути дощем.
«Ми досліджуємо механізми фізичного і хімічного впливу на процеси формування опадів, для того щоб опади пішли раніше, ніж вони формувалися в звичайних умовах. Надалі результати досліджень ми хочемо застосовувати для гасіння степових, лісових пожеж і ліквідації повеней. У другому випадку потрібно, щоб хмара не дійшла до області повені , щоб дощ пішов раніше», - розповів один з розробників замначальника кафедри спеціальної хімії та хімічної технології Максим Кустов. Учені працювали над винаходом два роки, тепер же пристрій запатентували.
За словами Кустова, хімічні механізми впливу на опади застосовується давно, ще в середині минулого століття за допомогою літаків почали розпилювати в небі йодисте срібло. Така методика застосовується в реальних умовах і сьогодні. «Але йодисте срібло досить дорога речовина, поки для ліквідації надзвичайних ситуацій в Україні його не використовують, і ми хочемо підібрати нові, дешевші речовини, наприклад, експериментуємо зараз з домішками звичайної харчової солі, дрібнодисперсним цементом», - зазначив Кустов.
Фізичним способом на опади вчені- рятувальники впливають за допомогою електромагнітного випромінювання і звукових хвиль, використовуючи магнетрон і мегафон. « Такі способи раніше не застосовувалися. Ми вивчаємо, за яких умов - температурі, вологості, атмосферному тиску, - і при якої потужності і тривалості випромінювання можна прискорити випадання опадів», - пояснив Кустов. Щільність хмари або туману вимірюють лазером: промінь пропускають через камеру, на зворотному боці фіксується потужність випромінювання; чим більше щільність, тим сильніше промінь розсіюється і слабкіше потужність випромінювання. Фотоприймач, датчики температури, вологості і тиску в камері під'єднані до пульта управління, який всі дані виводить на комп'ютер.
Немає коментарів:
Дописати коментар