Translate

вівторок, 12 лютого 2019 р.

Видатні імена в науці і техніці


  Дмитро Іванович Менделєєв (1834 - 1907) - відомий вчений у галузі хімії, фізики, геології, економіки та метеорології. Також прекрасний педагог і популяризатор науки, член низки європейських академій наук. У 1984 році Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) назвала Менделєєва найвидатнішим ученим усіх часів і народів. 13 березня 1869 року було опубліковано перший варіант періодичної таблиці елементів Менделєєва. Його наукова і літературна спадщина нараховує 431 працю.
  Народився Дмитро Іванович в сибірському місті Тобольську в родині директора гімназії. Він був їхньою останньою, сімнадцятою дитиною.  Після смерті батька сім'я переїхала до Петербурга.  У столиці Д. Менделєєв вступив до педагогічного інституту, який закінчив у 1855 році із золотою медаллю. У 1956 році захистив магістерську дисертацію. Коли став магістром, то одержав посаду приват-доцента і розпочав читати курс лекцій з органічної хімії. У 1861 році самостійно видав навчальний посібник "Органічна хімія". 1863 року він отримав місце професора в Петербурзькому технологічному інституті, а в 1865-му – захистив докторську дисертацію "Про з'єднання спирту з водою".
  У 1869 році Дмитро Іванович опублікував таблицю елементів, засновану на їхній атомній вазі та хімічній схожості. Свою таблицю він склав на основі відкритого ним періодичного закону. У 1890 році Менделєєв покинув Петербурзький університет через конфлікт із міністром освіти, який під час студентських збурень відмовився прийняти від нього петицію студентів. У період із 1890 по 1892 роки брав участь у розробці бездимного пороху.
  Д. І. Менделєєв був ученим-хоронителем Депо зразкових гир і ваг, яке з його ініціативи перетворено в Головну палату мір і ваг. Він також розробив нову технологію переробки нафти, займався хімізацією сільського господарства, створив прилад (пікнометр) для визнання щільності рідини.
  Цікавим є й той факт, що Д. І. Менделєєв був першим головою Державної приймальної комісії Київського політехнічного інституту.
  Дмитро Іванович розробляв наукове обґрунтування перспективних шляхів розвитку економіки.
Менделєєв любив живопис, музику, захоплювався художньою літературою, особливо романами Жуля Верна. Незважаючи на зайнятість , Дмитро Іванович  майстрував скриньки, робив валізи та рамки для портретів, оправляв книжки. До свого хобі Менделєєв ставився дуже серйозно, і речі, зроблені його руками, відрізнялися високою якістю.
Існує байка про те, як одного разу Дмитро Іванович купував матеріали для своїх виробів, і нібито один продавець запитав іншого: "Хто цей поважний пан?". Відповідь була вельми несподіваною: "О. це ж чемоданних справ майстер - Менделєєв!"
Відомо також, що Менделєєв сам собі шив одяг, адже інший вважав незручним.

Продовжуючи цикл книжкових виставок "Відомі імена в науці і техніці", до 185-річчя від дня народження відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук представив виставку книг, яка висвітлює життя та діяльність великого вченого-енциклопедиста, хіміка, фізика, технолога, геолога, економіста і навіть метеоролога Дмитра Івановича Менделєєва.


 Список літератури:

  1. Менделеев Д. И. Периодический закон / Д. И. Менделеев. – Москва: АН СССР, 1958. – 832 с.

  2. Волков В. А. Химики: биогр. справ.: [Д. И. Менделеев] / В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. О. Кузнецова. – Киев: Наукова думка, 1984. – С. 333.
  3. Головацький М. П. Періодичний закон Д. І. Менделєєва / М. П. Головацький. – Київ: Радянська школа, 1971. – 79 с.
  4. Дмитрий Иванович Менделеев // Великие химики : в 2-х т. Т. 2 / Калоян Манолов; пер. с болг. – Москва, 1985. – С. 104–133.
  5. Д. И. Менделев в воспоминаниях современников. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Москва: Атомиздат, 1973. – 272 с.
  6. До дня народження відомого хіміка : [Д. І. Менделєєв] // Хімія. – 2017. – № 1. – С. 6–11.
  7. Кедров Б. М. Микроавтономия великого открытия : к 100-летию закона Менделеева / Б. М. Кедров – Москва: Наука, 1970. – 247 с.
  8. Кедров Б. М. Мировая наука и Менделеев. К истории сотрудничества физиков и химиков России, Великобритании и США/ Б. М. Кедров. – Москва: Наука, 1983. – 254 с.
  9. Кириллин В. А. Страницы истории и техники : [Д. И. Менделеев] / В. А. Кириллин; АН СССР. – Изд. 2-е перераб. и доп. – Москва: Наука, 1989. – С. 248–255, 301, 336–338.
  10. Летопись жизни и деятельности Д. И. Менделеева / Р. Б. Добротин и др.; отв. ред. А. В. Сторонкин. – Ленинград: Наука, 1984. – 531 с.
  11. Макареня А. А. Д. И. Менделеев / А. А. Макареня, Ю. В. Рысев. – 3-е изд., перераб. – Москва: Просвещение, 1988. – 128 с.
  12. Максимов О. Заповіти Д. І. Менделєєва : до 110-ї річниці пам'яті вченого / Олександр Максимов // Біологія і хімія в рідній школі. – 2017. – № 1. – С. 44–46.
  13. Опановский А. А. На краю периодической системы : [Д. И. Менделеев] / А. А. Опановский. – Москва: Химия, 1985. – С. 10–14.
  14. Периодический закон : [Д. И. Менделеев] // История химии. Развития химии с древнейших времен до конца ХIХ века / Ю. И. Соловьев. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 258–326.
  15. Петрянов И. В. Для жатвы народной : докум. повесть : [Д. И. Менделеев]/ И. В. Петрянов, В. И. Рич. – Москва : Советская Россия, 1983. – 272 с.
  16. Рудишин С. Дмитро Іванович Менделєєв як зоолог / Сергій Рудишин // Біологія і хімія в школі. – 2011. – № 5. – С. 44.
  17. Соловьев Ю. И. Химия на перекрестке наук: исторический процес развития взаимодействия естественнонаучных знаний : [Д. И. Менделеев] / Ю. И. Соловьев, В. И. Курашов. – Москва: Наука, 1989. – С. 13–21, 53–54.
  18. Тищенко В. Е. Дмитрий Иванович Менделеев, его жизнь и деятельность. Университетский период 1861–1890 гг. / В. Е. Тищенко, М. Н. Младенцев. – Москва: Наука, 1993. – 426 с.
  19. Учение о периодичности : [Д. И. Менделеев] // История химии. Развитие основных направлений современной химии / Ю. И. Соловьев, Д. Н. Трифонов, А. Н. Шамин. – Изд. 2-е, перераб. – Москва: Просвещение, 1984. – С. 16–28.
  20. Фигуровский Н. А. Дмитрий Иванович Менделеев, 1834–1907 / Н. А. Фигуровский. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Москва : Наука, 1983. – 288 с.