Translate

середа, 28 серпня 2019 р.

Святкуєм День Незалежності



                                 28 книжок до Дня Незалежності України

 "Ми воїни. Не ледарі. Не лежні
 І наше діло праведне й святе
 Бо хто за що, а ми за незележність
Отож нам так і важко через те..."
                                   Ліна Костенко                                                                                                      

24 серпня Україна відзначає свій 28 День Незалежності – головне свято нашої держави і кожного, хто вважає себе українцем. Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготував книжкову виставку «28 книжок до Дня Незалежності України». Книги, які ми підібрали,  знайомлять читача з історією становлення української державності з часів Київської Русі  до сьогодення. Ці видання в цілому зображують формування і розвиток української нації, економіки, культури України, яка ніколи не вдавалася до експансії і постійно вела визвольні війни, захищаючи сусідні країни від татаро-турецької навали. Багато місця відведено українсько-польським та українсько-російським відносинам, козацтву та козацький республіці,  демократичні принципи якої, стали основою першої в Європі української  Конституції 1710 р., створеної гетьманом Пилипом Орликом.
Книги Михайла Грушевського, Миколи Аркаса, Сергія Плохія та авторів проекту «Історія без цензури» та ін. намагаються історично правдиво розповісти про те, як Україна «здобувала себе», як ставала країною, а потім державою, як формувала свою територію та окреслювала її кордонами – тими кордонами, які нам сьогодні доводиться боронити зі зброєю в руках.
ХХ століття – час, коли творилося обличчя сучасної України. Видання присвячені подіям та персоналіям української історії цього суперечливого періоду базуються на архівних документах, висвітлюють цікаві і маловідомі факти про визначні події минулого та видатних особистостей (Степана Бандеру, Романа Шухевича, Івана Піддубного, Володимира Кубійовича тощо). Ці книги дають можливість побачити історію під іншим кутом, без звичних штампів, та, можливо, зрозуміти події сьогодення.
 Книга «Війна і міф. Невідома друга світова» - проект Українського інституту національної пам’яті розвінчує кілька десятків міфів про Другу світову війну, що існують у пострадянській колективній пам’яті та були побудовані на фальсифікаціях, маніпуляціях або замовчуванні фактів. Варто відзначити, що серед колективу авторів цього видання є і наші знані чернігівські історики-краєзнавці Сергій Горобець та Сергій Бутко.
Про український визвольний рух ХХ століття й зокрема діяльність ОУН і УПА читач дізнається з книги «Зродились ми великої години…». Без дослідження цих маловідомих фактів, не можна осягнути феномен незалежної України.
Тож шануємо і вивчаємо історію своєї рідної країни, вчимося пишатися своїми предками, виховуємо любов до України у своїх дітей! І все буде гаразд, буде сонце над рідною Україною і будуть щасливі люди жити на нашій Богом благословенній землі!
                                                                                                
                                                                                                  




Література:
­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­

­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­Аркас, М. М. Історія України-Русі [Текст] / М. М. Аркас ; [авт. вступ. ст., коммент. В. Г. Сарбей]. - Одеса : Маяк, 1994. - 387, [2] с.

Білінський, Володимир Броніславович. Країна Моксель, або Московія [Текст] : роман - дослідж. Кн. 1 / Володимир Білінський. - 2-ге вид., випр. - Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. - 375, [1] с. - Бібліогр.: с. 374-375.

Білінський, Володимир Броніславович. Країна Моксель, або Московія [Текст] : роман - дослідж. Кн. 2 / Володимир Білінський. - 2-ге вид., випр. - Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. - 318, [1] с. - Бібліогр.: с. 314-318.

Білінський, Володимир Броніславович. Країна Моксель, або Московія [Текст] : роман -  дослідж. Кн. 3 / Володимир Білінський. - 2-ге вид., випр. - Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. - 319, [1] с. - Бібліогр.: с. 313-318.

 Від Рейхстагу до Іводзіми [Текст] : у полумї війни : Україна та українці у Другій світовій  / [авт. кол.: В. В'ятрович та ін.]. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. -  352 с. :  [8] арк. фотоіл. - (Історія без цензури). - Бібліогр.: с. 347-349.

понеділок, 3 червня 2019 р.

Відомі імена в науці і техніці



25 травня відзначають 130 років від дня народження конструктора перших літальних апаратів, піонера авіабудування Ігоря Івановича Сікорського.
  Маленький Ігор був п'ятою дитиною в сім'ї лікарів, яких добре знали в Києві. Його батько був відомим психіатром, доктором медицини, професором. Важливу роль відіграла в житті Ігоря його мати Марія Стефанівна. Вона була високоосвіченою жінкою, але своє життя присвятила родині. Саме мати познайомила сина з романами Жуля Верна та ідеями Леонардо да Вінчі, пробудивши в ньому ще з дитинства інтерес до проектування літальних апаратів, а також прищепила любов до музики, літератури, мистецтва. Батько відіграв вирішальну роль у формуванні не лише наукового мислення Ігоря, а також і його світогляду в цілому.
  У 1900 році Ігор пішов у перший клас Першої Київської гімназії і вже у віці 12 років зробив свою невелику гумову модель гелікоптера, мріючи колись створити справжній.
  У 1903 році вступив до Петербурзького морського кадетського корпусу з метою вступити до вищого технічного закладу і стати інженером.
  Навчався Ігор Сікорський і в Парижі у французькій технічній школі Довіньо де Лано у 1906 році, а в 1907 році повертається додому в Київ, де вступає до Київського політехнічного інституту. На подвір'ї батьківського дому він розробляє свої перші літальні апарати й аеросани.
  У 1909 році 20-річний Ігор завершує збирати свій перший гелікоптер масою 180 кг. У січні 1910 року випробує аеросани власної конструкції. Перший політ на власноруч сконструйованому біплані потужністю двигуна в 25 к. с. він здійснив 3 червня 1910 року. Літак піднявся на висоту 180 м, встановивши всеросійський рекорд.
  У 1912 році Ігор Сікорський створив перший у світі 2-моторний літак С-21. Цей літак можна вважати прообразом сучасних бомбардувальників і транспортних літаків. Після повітряних випробувань 13 травня 1913 року Ігор Сікорський здобув світову славу конструктора багатомоторних аеропланів. З початку Першої світової війни Ігор Сікорський переобладнав літак "Ілля Муромець" під бомбардувальник.
  Революція 1917 року тимчасово зупинила роботу Ігоря Сікорського. Талановитий конструктор був улюбленцем царя, тому після приходу до влади більшовиків змушений був емігрувати. У березні 1919 року він вирушає до США.
  Невимовно тяжкими були перші роки життя Сікорського на чужині, оскільки авіаційна промисловість скорочувалась і в Америці. Проте ентузіазм Сікорського надихнув невелику групу земляків, які вирішили побудувати літак. І вже у березні 1923 року для втілення задуму було створено компанію Sikorsky Aeroengineеring Corporation.
  Спорудження першого на американській землі літака Ігоря Сікорського S-29А (американський) закінчили в 1924 році. Він вийшов напрочуд вдалим, з хорошими характеристиками.
  У 1937 році останнім літаком Сікорського став величезний 4-хмоторний "літаючий човен" S-44. Це був хороший літак, проте конструктор все ще мріяв про успішні польоти на гелікоптері. Він розумів, що гелікоптер не зможе перевозити більшу кількість людей, ніж літак, але він зможе виконувати неможливі для літака завдання, зокрема, рятувати людей. Здійснення цього задуму стало мрією і головною справою всього його життя.
  Великий внесок Ігоря Сікорського в практичний політ гелікоптера полягає в конфігурації хвостового ротора. Його ідея використання малого хвостового ротора на кінці довгого хвоста виявилася успішною і досі є найпопулярнішим дизайном для всіх типів гелікоптерів. У наш час гелікоптери Сікорського вважаються найбільш ідеальними машинами у світі.
  Після двох років напружених випробувань і доопрацювань апарата в 1942 році було створено 2-хмісний гелікоптер S-47, який незабаром почали виробляти серійно. Він був єдиним гелікоптером антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни.
  Його гелікоптери стали одним з основних засобів пересування і порятунку людей, як і мріяв колись Ігор Сікорський. Лише у ХХ ст. було врятовано понад 1 млн людей.
  Ім'ям Ігоря Сікорського названо Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (2016).
  У 2008 році відкрито пам'ятник І. І. Сікорському на території "Київської політехніки", де він навчався.
  За своє життя Ігор Іванович Сікорський був почесним доктором багатьох університетів, отримав понад 80 різних почесних нагород.

  Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук, продовжуючи цикл книжкових виставок "Відомі імена в науці і техніці", пропонує виставку документів про славетного авіаконструктора – Ігоря Івановича Сікорського, який народився в Києві. Його ім'я згадується доволі часто в історії авіації як російської, так і американської, однак мало хто говорить про його українське походження, оскільки він жив і творив далеко за межами України.



   Список літератури:
  1. Абліцов В. Київ – світу і світ – Києву : [Ігор Іванович Сікорський] / Віталій Абліцов // Київ. – 2017. – № 11/12. – С. 164–165.
  2. Абліцов В. Сікорський Ігор. 25.05.1889, Київ, Україна – 26.10.1972, Істон, США // Наука України у світовому інформаційному просторі. – 2011. – № 4. – С. 86.
  3. Алексєєва К. Славетний авіаконструктор. : До 130–річчя від дня народження Ігоря Сікорського / Катерина Алексєєва, Ольга Нижник // Фізика та астрономія в рідній школі. – 2019. – № 2. – С. 42–47.
  4. Баранов М. И. Антология выдающихся достижений в науке и технике. Часть 47: Авиаконструктор Игорь Сикорский и его свершения в самолёто- и вертолётостроении / М. И. Баранов // Електротехніка і електромеханіка. – 2017. – № 1. – С. 3–8.

понеділок, 20 травня 2019 р.

Книжкова виставка "Зелений туризм в Україні та світі"



Споконвіку люди подорожували, щоб пізнати світ, відкрити для себе щось нове, сповнитися натхненням і враженнями, відпочити душею і, повернувшись додому з близьких чи далеких країн, іншими очима глянути довкола. І раптом зробити для себе несподіване відкриття: так і в нас є чим подивувати своїх й іноземних туристів - просто до цього багато чого не помічали, не надавали значення, не цінували!
Особливо це актуально звучить нині, коли в українців з'явилися більші можливості для туристичних поїздок в Європу через запровадження безвізового режиму, а водночас з'явилася можливість співставити  - що бачили там і що маємо тут у себе - усе ж пізнається в порівнянні! І дійти незаперечного висновку: Україна - не менш приваблива своєю природою, краєвидами, кліматом, історією, пам'ятками, культурою, традиціями, звичаями для туристів країна. Потрібно лиш учитися цим уміло користуватися! Мандрувати і відпочивати можна і в рідній країні, зокрема, в її мальовничих селах, але для цього треба створити належні умови. 
Зелений туризм - це відпочинок "на природі", у тому числі і в сільській місцині або взагалі поза межами населених пунктів, тобто в місцевості, яка приваблює своєю природністю та недоторканістю. Такий туризм позитивно впливає на фізичне та моральне здоров'я людини, дозволяє вільно спілкуватися з природою, знімати стрес та інші негативні наслідки урбанізації. При цьому природа має залишатися у тому ж стані і не погіршуватися.
   Напередодні літніх відпусток працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка запрошують усіх охочих переглянути книжково-ілюстративну виставку "Зелений туризм в Україні та світі".
Список літератури:
  1. 10 кроків до започаткування власного агротуристичного бізнесу [Текст] / [авт. кол.: Домбровський З. та ін. ; редкол.: В. Апостолова та ін.]. – Київ : [б. в.], 2011. – 240 с.
  2. Дмитрук О. Ю. ЭКОтуризм [Текст] : навч. посіб. / Дмитрук О. Ю., Дмитрук С. В. – Київ : Альтерпрес, 2018. – 357 с. : іл.
  3. Збереження біологічного і ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України [Текст] : матеріали наук.-практ. конф. 7–8 лип. 2016 р. / Нац. природ. парк "Святі гори", Департамент екології та природн. ресурсів Дон. облдержадмін., Всеукр. екол. ліга. – Святогірськ : Центр екологічної освіти та інформації, 2016. – 378 с.
  4. Карпенко Ю. О. Зелений туризм на Чернігівщині [Текст] / Ю. О. Карпенко, М. В. Графін ; Черніг. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Черніг. обл. т-во охорони природи. – Чернігів : [б. в.], 2003. – 100 с.
  5. Кудла Н. Є. Сільський туризм: основи підприємництва та гостинності [Текст] : навч. посіб. / Н. Є. Кудла ; Львів. ін-т економіки і туризму. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 151 с.





вівторок, 30 квітня 2019 р.

Наші книжкові виставки

 28 квітня Україна разом з усім світом відзначає День охорони праці. День охорони праці встановлений в Україні «…з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських організацій до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам'яті осіб, які загинули на виробництві…»
  Найвищі цінності – це життя і здоров'я людини. Їх захист потребує чималих зусиль, адже інколи людська діяльність пов'язана з небезпечними ситуаціями, особливо при виконанні службових обов'язків.
  Всесвітній день охорони праці, що відзначається в Україні вже десятий рік поспіль, привертає увагу громадськості до проблем охорони праці та сприяє підвищенню рівня безпеки на кожному робочому місці.
  З нагоди Всесвітнього дня охорони праці відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготував книжково-ілюстративну виставку "Безпека праці – безпека життя", головною метою якої є формування свідомого ставлення кожного до культури безпеки праці.




  Список літератури:

  1. Банько В. Г. Охорона праці в туристському комплексі [Текст] : навч. посіб. / В. Г. Банько ; Київ. ун-т туризму, економіки і права. – Київ : КНТ, 2010. – 230 с.
  2. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний ; за ред. Є. П. Желібо. – Київ : Каравела, 2014. – 342 с.
  3. Законодавство України про працю [Текст] : станом на 5 черв. 2008 р. – Офіц. док. – Київ : Істина, 2008. – 319 с.
  4. Катренко Л. А. Охорона праці в галузі комп'ютингу [Текст] : підручник / Л. А. Катренко, А. В. Катренко ; [за ред. В. В. Пасічника]. – Львів : Магнолія 2006, 2012. – 543 с.
  5. Охорона праці в галузі [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / П. С. Атаманчук [та ін.] ; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Київ : Центр учбової літератури, 2013.

понеділок, 8 квітня 2019 р.

Видатні імена в науці і техніці



Словом "геній" надто часто зловживають, однак Альберт Ейнштейн - один з небагатьох, хто, безперечно, вартий такого епітета. Можна навіть стверджувати, що не було важливішої та впливовішої постаті в історії науки, а така роль вимагає виняткової геніальності. Він заклав основи сучасної квантової механіки (хоча й ставив її під сумнів упродовж життя), а також представив свою спеціальну, а згодом і загальну теорію відносності, яка по-новому визначала саму суть часу та простору. Фактично він став одним із засновників сучасної фізики.
Альберт Ейнштейн з'явився на світ 14 березня 1879 року в німецькому місті Ульм у батьків-євреїв Германа та Пауліни. Його родина була типовими буржуа. Батько, талановитий математик, працював у галузі електропромисловості, однак йому добряче бракувало кмітливості у веденні справ. Відверто кажучи, мало що у дитинстві віщувало Альберту таке видатне майбутнє. Розповіді про не надто значні успіхи Ейнштейна в навчанні стали вже легендою. Дійсно, вчителі критикували Ейнштейна за повільність і погану успішність, проте пояснення низької успішності і труднощам в навчанні Ейнштейна слід шукати не в лінощі або поганих здібностях учня, а в елементарній скромності, несприйнятті застарілих педагогічних методів, що застосовувалися в німецьких школах кінця XIX — початку XX століть, можливій дислексії або специфічній структурі мозку Ейнштейна. Однак Альберт був досить-таки здібним учнем, особливо в галузі математики. З цього предмету він на кілька років раніше за своїх однолітків перейшов на академічний рівень. Його ім'я тісно пов'язане з великою революцією у фізиці, яка звершилася на початку ХХ століття, – зі створенням квантової теорії та теорії відносності. Він був у колисці квантової механіки, йому належать першокласні праці зі статистики. Ейнштейну надано світову славу як людині, яка висловила рішуче слово у формуванні спеціальної теорії відносності, і він взяв відповідальність за її фізичний зміст та послідовно відстоював створену теорію відносності.
  У 1896 році Ейнштейн отримує німецьке громадянство та здобуває місце у Вищому технічному училищі Цюриха. Там знайомиться з майбутньою дружиною Мілевою Марич, а вже у 1899 році звертається з проханням надати йому швейцарське громадянство.
  У 1901 році він уперше публікує наукову статтю, яка з'являється в одному з найпопулярніших журналів того часу і нарешті отримує докторський ступінь у Цюрихському університеті. В процесі відкриття принципу еквівалентності звертає увагу на формулювання загальної теорії відносності.
  У 1916 році статтю Ейнштейна під назвою "Офіційне обґрунтування загальної теорії відносності" публікують в "Анналах фізики", до кінця року завершує працю "Про спеціальну та загальну теорію відносності, виклад для загалу". У 1919 році Альберт Ейнштейн став відомим завдяки Еддінгтону, який підтвердив його гіпотезу про відхилення світла.
  У 1922 році отримує Нобелівську премію 1921 року з фізики за внесок у розвиток теоретичної фізики, а особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту.
  Після приходу до влади А. Гітлера Ейнштейн розриває з Німеччиною всі зв'язки та їде до США. Незадовго до початку Другої світової війни підписує листа Президенту США Франкліну Д. Рузвельту, застерігаючи про загрозу атомної бомби.
  Під час проживання в США Альберт Ейнштейн працює над вибуховими матеріалами для військово-морських сил цієї країни.
  Наприкінці Другої світової війни та після скидання атомних бомб на японські міста Хіросіми та Нагасакі Ейнштейн реагує словами: "Виграно війну, але не мир". Згодом відновлює заклики за створення наднаціонального уряду та очолює Надзвичайний комітет науковців-ядерників, який займається пошуком мирного застосування ядерної енергії.
  Загалом Альберт Ейнштейн не шукав слави та багатства і виступав за мир у всьому світі.
 До 140-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна відділ  документів із економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготував книжкову виставку "Видатні імена в науці і техніці". Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з літературою представленою на виставці.





"Безперечно, він був видатним науковцем, та, окрім цього, він був ще й оплотом людської совісті тоді, коли, схоже, чимало цінностей цивілізації опинилися в непевному становищі"
                                                                                                          Пабло Казальс
  Список літератури:
  1. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х т. Т 1. Работы по теории относительности 1905–1920 / Альберт Эйнштейн. – Москва: Наука, 1965. – 700 с.
  2. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х т. Т. 2.Работы по теории относительности 1921–1955 / Альберт Эйнштейн. – Москва: Наука, 1966. – 678 с.
  3. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х т. Т. 3. Работы по кинетической теории, теории излучения и основам квантовой механики 1901–1955 / Альберт Эйнштейн. – Москва: Наука, 1966. – 632 с.
  4. Эйнштейн А. Собрание научных трудов: в 4-х т. Т. 4. Статьи, рецензии, письма. Эволюция физики / Альберт Эйнштейн. – Москва: Наука, 1967. – 600 с.

вівторок, 19 березня 2019 р.

Наші книжкові виставки


Комунальне господарство - одна з найбільших галузей господарського комплексу держави, діяльність якої забезпечує населення, підприємства та організації необхідними комунальними послугами й істотно впливає на розвиток економіки країни. Саме тому пріоритетним напрямом соціально-економічних перетворень в Україні має бути реформування та розвиток комунального господарства в умовах обмежених фінансових ресурсів.
 Працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук до дня працівників житлово-комунального господарства підготували книжково-ілюстративну виставку "ОСББ – форма управління житловим фондом".
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, або ОСББ — це неприбуткова юридична особа, створена власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.
  Створення ОСББ сприяє розв'язанню багатьох проблем у житлово-комунальній сфері, зокрема тих, які стосуються власності на житло, коли всі або більшість квартир у будинку є приватизованими, а він до моменту створення об'єднання номінально залишається власністю територіальної громади. Порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації ОСББ регулюється Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
  На виставці представлені книги та статті з періодичних видань, які висвітлюють правові питання створення ОСББ, ведення бухгалтерських документів, переваги й позитивний досвід співвласників нерухомості.

 Список літератури:
  1. Закон України про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку [Текст] / Верхов. Рада України. – Київ : Парламентське видавництво, 2006. – 24 с.
  2. Бондаренко Б. В. Оформлення прибудинкової території: практичний посібник для ОСББ [Текст] / Б. В. Бондаренко, М. В. Мазур ; Східноукр. центр громад. ініціатив. – Луганськ : Рєзніков В. С., 2011. – 103 с.
  3. Гура Н. О. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків: специфіка, проблеми та перспективи діяльності [Текст] / Н. О. Гура // Економіка України. – 2015. – № 12. – С. 70–79.
  4. Доступ громадськості до генеральних планів міських населених пунктів України [Текст] : зб. матеріалів за результатами проекту "Через доступ генеральних планів – до містобудування без корупції" / [В. В. Щербаченко та ін.] ; Східноукр. центр громад. ініціатив. – Луганськ : Рєзніков В. С., 2011. – 263 с.

вівторок, 12 лютого 2019 р.

Видатні імена в науці і техніці


  Дмитро Іванович Менделєєв (1834 - 1907) - відомий вчений у галузі хімії, фізики, геології, економіки та метеорології. Також прекрасний педагог і популяризатор науки, член низки європейських академій наук. У 1984 році Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) назвала Менделєєва найвидатнішим ученим усіх часів і народів. 13 березня 1869 року було опубліковано перший варіант періодичної таблиці елементів Менделєєва. Його наукова і літературна спадщина нараховує 431 працю.
  Народився Дмитро Іванович в сибірському місті Тобольську в родині директора гімназії. Він був їхньою останньою, сімнадцятою дитиною.  Після смерті батька сім'я переїхала до Петербурга.  У столиці Д. Менделєєв вступив до педагогічного інституту, який закінчив у 1855 році із золотою медаллю. У 1956 році захистив магістерську дисертацію. Коли став магістром, то одержав посаду приват-доцента і розпочав читати курс лекцій з органічної хімії. У 1861 році самостійно видав навчальний посібник "Органічна хімія". 1863 року він отримав місце професора в Петербурзькому технологічному інституті, а в 1865-му – захистив докторську дисертацію "Про з'єднання спирту з водою".
  У 1869 році Дмитро Іванович опублікував таблицю елементів, засновану на їхній атомній вазі та хімічній схожості. Свою таблицю він склав на основі відкритого ним періодичного закону. У 1890 році Менделєєв покинув Петербурзький університет через конфлікт із міністром освіти, який під час студентських збурень відмовився прийняти від нього петицію студентів. У період із 1890 по 1892 роки брав участь у розробці бездимного пороху.
  Д. І. Менделєєв був ученим-хоронителем Депо зразкових гир і ваг, яке з його ініціативи перетворено в Головну палату мір і ваг. Він також розробив нову технологію переробки нафти, займався хімізацією сільського господарства, створив прилад (пікнометр) для визнання щільності рідини.
  Цікавим є й той факт, що Д. І. Менделєєв був першим головою Державної приймальної комісії Київського політехнічного інституту.
  Дмитро Іванович розробляв наукове обґрунтування перспективних шляхів розвитку економіки.
Менделєєв любив живопис, музику, захоплювався художньою літературою, особливо романами Жуля Верна. Незважаючи на зайнятість , Дмитро Іванович  майстрував скриньки, робив валізи та рамки для портретів, оправляв книжки. До свого хобі Менделєєв ставився дуже серйозно, і речі, зроблені його руками, відрізнялися високою якістю.
Існує байка про те, як одного разу Дмитро Іванович купував матеріали для своїх виробів, і нібито один продавець запитав іншого: "Хто цей поважний пан?". Відповідь була вельми несподіваною: "О. це ж чемоданних справ майстер - Менделєєв!"
Відомо також, що Менделєєв сам собі шив одяг, адже інший вважав незручним.

Продовжуючи цикл книжкових виставок "Відомі імена в науці і техніці", до 185-річчя від дня народження відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук представив виставку книг, яка висвітлює життя та діяльність великого вченого-енциклопедиста, хіміка, фізика, технолога, геолога, економіста і навіть метеоролога Дмитра Івановича Менделєєва.


 Список літератури:

  1. Менделеев Д. И. Периодический закон / Д. И. Менделеев. – Москва: АН СССР, 1958. – 832 с.

  2. Волков В. А. Химики: биогр. справ.: [Д. И. Менделеев] / В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. О. Кузнецова. – Киев: Наукова думка, 1984. – С. 333.
  3. Головацький М. П. Періодичний закон Д. І. Менделєєва / М. П. Головацький. – Київ: Радянська школа, 1971. – 79 с.
  4. Дмитрий Иванович Менделеев // Великие химики : в 2-х т. Т. 2 / Калоян Манолов; пер. с болг. – Москва, 1985. – С. 104–133.
  5. Д. И. Менделев в воспоминаниях современников. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – Москва: Атомиздат, 1973. – 272 с.
  6. До дня народження відомого хіміка : [Д. І. Менделєєв] // Хімія. – 2017. – № 1. – С. 6–11.
  7. Кедров Б. М. Микроавтономия великого открытия : к 100-летию закона Менделеева / Б. М. Кедров – Москва: Наука, 1970. – 247 с.
  8. Кедров Б. М. Мировая наука и Менделеев. К истории сотрудничества физиков и химиков России, Великобритании и США/ Б. М. Кедров. – Москва: Наука, 1983. – 254 с.
  9. Кириллин В. А. Страницы истории и техники : [Д. И. Менделеев] / В. А. Кириллин; АН СССР. – Изд. 2-е перераб. и доп. – Москва: Наука, 1989. – С. 248–255, 301, 336–338.
  10. Летопись жизни и деятельности Д. И. Менделеева / Р. Б. Добротин и др.; отв. ред. А. В. Сторонкин. – Ленинград: Наука, 1984. – 531 с.
  11. Макареня А. А. Д. И. Менделеев / А. А. Макареня, Ю. В. Рысев. – 3-е изд., перераб. – Москва: Просвещение, 1988. – 128 с.
  12. Максимов О. Заповіти Д. І. Менделєєва : до 110-ї річниці пам'яті вченого / Олександр Максимов // Біологія і хімія в рідній школі. – 2017. – № 1. – С. 44–46.
  13. Опановский А. А. На краю периодической системы : [Д. И. Менделеев] / А. А. Опановский. – Москва: Химия, 1985. – С. 10–14.
  14. Периодический закон : [Д. И. Менделеев] // История химии. Развития химии с древнейших времен до конца ХIХ века / Ю. И. Соловьев. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 258–326.
  15. Петрянов И. В. Для жатвы народной : докум. повесть : [Д. И. Менделеев]/ И. В. Петрянов, В. И. Рич. – Москва : Советская Россия, 1983. – 272 с.
  16. Рудишин С. Дмитро Іванович Менделєєв як зоолог / Сергій Рудишин // Біологія і хімія в школі. – 2011. – № 5. – С. 44.
  17. Соловьев Ю. И. Химия на перекрестке наук: исторический процес развития взаимодействия естественнонаучных знаний : [Д. И. Менделеев] / Ю. И. Соловьев, В. И. Курашов. – Москва: Наука, 1989. – С. 13–21, 53–54.
  18. Тищенко В. Е. Дмитрий Иванович Менделеев, его жизнь и деятельность. Университетский период 1861–1890 гг. / В. Е. Тищенко, М. Н. Младенцев. – Москва: Наука, 1993. – 426 с.
  19. Учение о периодичности : [Д. И. Менделеев] // История химии. Развитие основных направлений современной химии / Ю. И. Соловьев, Д. Н. Трифонов, А. Н. Шамин. – Изд. 2-е, перераб. – Москва: Просвещение, 1984. – С. 16–28.
  20. Фигуровский Н. А. Дмитрий Иванович Менделеев, 1834–1907 / Н. А. Фигуровский. – Изд. 2-е, испр. и доп. – Москва : Наука, 1983. – 288 с.