Translate

понеділок, 28 серпня 2023 р.

Відомі імена в науці і техніці

 


    Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. у Ростові-на-Дону в родині гірничого інженера. У 1929 році сім'я переїжджає в м. Шахти.

У червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1 м.Шахти. 22 червня почалася війна, він відразу подав заяву в артучилище та через дуже поганий зір його не взяли.

Після визволення м. Шахти, Глушков брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу, працював спочатку чорноробом у вибої, потім інспектором з якості і техніки безпеки.

   Уже восени 1943 р. Новочеркаський індустріальний інститут оголосив набір, і Глушков став студентом його теплотехнічного факультету. У 1947 р. він вступає ще и на 5-й курс фізико-математичного факультету Ростовського університету, здавши академрізницю за 4 роки - майже півсотні іспитів, а у наступному році одержує дипломи про вищу технічну і вищу математичну освіту.

   У жовтні 1951 р. він захищає кандидатську дисертацію на тему: "Теорія локально-нільпотентних груп, без крутіння, з умовою обриву деяких ланцюгів підгрупи". У серпні 1956 р. В .М. Глушков був призначений завідувачем лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР. Саме в цій лабораторії під керівництвом академіка С.А. Лебедєва всього п'ять років перед тим була створена перша в континентальній Європі електронно-обчислювальна машина МЕОМ.

   У грудні 1957 року лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр АН УРСР із правами науково-дослідного інституту. У 1962 році Обчислювальний центр був перетворений в Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого до кінця життя залишався В.М. Глушков. У цьому інституті під керівництвом Віктора Михайловича було створено десятки типів ЕОМ, багато з яких не тільки відповідали світовим стандартам, але і відкрили зовсім нові напрямки в розвитку обчислювальної техніки. Так,наприклад, машини серії МІР (машина інженерних розрахунків) стали праобразом персональних комп'ютерів. Ще більше було спроектовано різних керуючих систем і комплексів. Інститут став флагманом у розробці і в провадженні автоматизованих систем управління (АСУ).

Неоціненний внесок зробив В М. Глушков у зміцнення обороноздатності Радянського Союзу. Він був науковим керівником робіт із впровадження автоматизованих систем управління в міністерствах оборонного комплексу.



   Ще більш примітна теоретична діяльність В .М. Глушков а в галузі кібернетики. Він буквально зробив переворот як в галузі конструювання обчислювальної техніки, так і в галузі створення програм. Досить сказати, що знаменита Британська енциклопедія, що на той час була вже спільним британо-американським виданням, замовила статтю "Кібернетика" саме В.М. Глушкову.



   У 1996 р. міжнародне комп'ютерне товариство посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль "Піонер комп'ютерної техніки" за створення Інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль присуджується вченим за виняткові заслуги і значний внесок у розробку комп’ютерної техніки, що витримали іспит часом і просунули комп'ютерну науку вперед. 

Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових продовжує цикл книжкових виставок "Відомі імена науки і техніки". Сьогодні представляємо до вашої уваги добірку документів, які розкривають творчий науковий шлях видатного вченого XX століття – академіка Віктора Глушкова. Книжкова виставка приурочена до 100-річчя від дня народження Віктора Михайловича.


 Список літератури

  1. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
  Т. 1 : Математические вопросы кибернетики. – 261 с.
  2. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
  Т. 2 : ЭВМ – техническая база кибернетики. – 264 с.
  3. Глушков В. М. Кибернетика, вычислительная техника, информатика : избр. тр. : в 3 т. / В. М. Глушков ; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1990.
 

Т. 3 : Кибернетика и ее применение в народном хозяйстве. – 222 с.
  4. Глушков В. М. Логическое проектирование дискретных устройств / В. М. Глушков, Ю. В. Капитонова, А. Т. Мищенко; АН УССР. – Киев : Наукова думка, 1987. – 263 с.
  5. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики / В. М. Глушков. – Изд. 2-е, испр. – Москва : Наука, 1987. – 552 с.
  6. Глушков В. Электроны, волны, живые клетки / Виктор Глушков // Время искать / сост. Василий Захарченко. – Москва : Молодая гвардия, 1985. – С. 306–313.
  7. Енциклопедія історії України : [Віктор Михайлович Глушков]. [в 5 т.]. Т. 2. Г – Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2004. – С. 125.
  8. Ковальчук В. В. Фізика в Україні в ХІХ–ХХ столітті : історія, здобутки, особистості: навч. посібник : [Віктор Михайлович Глушков] / В. В. Ковальчук. – Київ, 2009. – С. 217–221.
  9. Наука України у світовому інформаційному просторі: Вип. 4 : [Віктор Глушков] / НАН України. – Київ : Академперіодика, 2008. – С. 99–100.
  10. Национальная академия наук Украины 1918–2008 : к 90-летию со дня основания : [В. М. Глушков] / гл. ред. Б. Е. Патон; НАН Украины. – Киев, 2008. – С. 125, 227, 242, 249–254.
  11. Павленко М. Г. Академік Глушков : погляд у майбутнє / М. Г. Павленко. – Киев : Молодь, 1988. – 120 с.
  12. Патон Б. Е. Наука. Техника. Прогресс : [В. М. Глушков] / Б. Е. Патон. – Москва : Наука, 1987. – С. 352–358.
  13. Сергієнко І. В. Наукові ідеї В. М. Глушкова та розвиток актуальних напрямів інформатики / І. В. Сергієнко ; НАН України, Ін-т кібернетики ім. В. М. Глушкова. – Київ : Наукова думка, 2013. – 284, [1] с.
  14. Шаров І. Ф. Вчені України: 100 видатних імен : [В. М. Глушков] / І. Ф. Шаров. – Київ : АртЕк, 2006. – С. 91–94.
  15. Шаромова В. Українські фізики та астрономи : посібник-довідник : [Віктор Михайлович Глушков] / Віра Шаромова. – Вид. 2-ге, доп. – Тернопіль : Підручники та посібники, 2009. – С. 46.
  16. Він бачив майбутнє комп'ютерних технологій : ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В. М. Глушкова // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 10. – С. 3–11.
  17. Глушкова В. "На спор мой отец 10 часов декламировал по памяти стихи" / В. Глушкова ; беседу вёл Игорь Осипчук // Факты и комментарии. – 2017. – 31 янв. (№ 13). – С. 11–12.
  18. Кирдей І. Українські математики. Ювіляри 2018 року : [В. М. Глушков] / Ірина Кирдей // Математика (Шкільний світ). – 2018. – № 18. – С. 4–7.
  19. Кобець К. Творець прообразу сучасних ПК : [Глушков В. М.] / К. Кобець // Інформатика (Шкільний світ). – 2015. – № 19. – С. 27–29.
  20. Ковальчук В. "Він бачив майбутнє комп'ютерних технологій" : великі українці / В. Ковальчук // Україна молода. – 2013. – 18 верес. (№ 134). – С. 10.
  21. Лавріщева К. М. Розвиток ідей академіка В. М. Глушкова з питань технології програмування / К. М. Лавріщева // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 9. – С. 66–83.
  22. Летичевський О. А. В. М. Глушков і сучасна інформатика (від теорії автоматів до когнітивних архітектур) / О. А. Летичевський // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 8. – С. 21–33.
  23. Під грифом "Зберігати вічно". Кібернетика СРСР починалася з Києва : [В. М. Глушков] // День. – 2011. – 20 липня (№ 125). – С. 4.
  24. Піонер комп'ютерної ери : до 90-річчя від дня народження В. М. Глушкова (1923–1982) // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2013. – № 3. – С. 91–100.
  25. Щур Е. Школа Глушкова: вчора, сьогодні, завтра : [В. М. Глушков] / Е. Щур // Демократична Україна. – 2010. – № 47. – С. 6.

Немає коментарів:

Дописати коментар