День авіації України

                              Остання субота серпня — День авіації України

Щорічно останньої суботи серпня відзначається День авіації України. У цей день вітають військових та цивільних пілотів, працівників авіатранспорту та індустрії.

У 2025 році День авіації України припадає на 30 серпня.

                                  Історія заснування Дня авіації України

Засноване свято було 16 серпня 1993 р. за наказом президента Кравчука. Вітають цього дня усіх підкорювачів небесних просторів, бажаючи їм легких приземлень та повітряного настрою.

Повітряний рух нашої країни охоплює п’ять районів – близько 730 тис. км2. У державі нараховується велика кількість аеропортів, літакобудівних підприємств, авіашкіл, училищ, університетів. Також є Міжнародний центр підготовки. В Україні створена об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху, є морські авіаційні бригади й ескадрилья, морська гелікоптерна ескадрилья.

                                      Цікаві факти до Дня авіації України

   • Нормами встановлено граничний час безперервного перебування пілота за штурвалом – 16 годин.
   • Пілоти та стюардеси зазвичай у політ взувають взуття на розмір більше.
   • Літаки спроектовано так, що удар блискавки не виводить їх із ладу.
   • Найбільший у світі літак – це Ан-225 («Мрія»). Створений у Київському конструкторському бюро у кінці 80-х років. “Мрію” було знищено 27 лютого 2022 року під час повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель.

Україна відома на весь світ такими видатними постатями авіаційної галузі:

   • Олександр Можайський – конструктор одного з перших літаків, що піднявся у повітря;
   • Микола Кибальчич – засновник теорії ракетобудування;
   • Олександр Засядько – творець бойових ракет;
   • Ігор Сікорський – всесвітньо відомий авіаконструктор, творець гелікоптерів, у автор перших у світі  багатомоторних літаків та гелікоптерів;
   • Дмитро Григорович – авіаконструктор, творець першого гідроплану;
   • Костянтин Арцеулов і Володимир Дибовський – першими навчилися виводити літаки з вільного падіння штопором;
   • Євграф Крутень – пілот, заклав підвалини тактики винищувальної авіації, на яких базуються сучасні прийоми повітряного бою.

У 1946 році заснували державне підприємство “Антонов”. Найбільшим його досягненням став славнозвісний літак Ан-225 “Мрія”. Це ,був найважчий у світі літак із максимальною злітною масою 640 тонн. Цей літак є гордістю українців.

Він встановив понад 240 рекордів, серед них за швидкістю, висотою, вантажністю, розмірами та іншими характеристиками. Останній політ “Мрії” відбувся 5 лютого 2022 року – вилетів із Данії до рідного аеропорту “Гостомель”, що під Києвом. Тут мав  відбутися капітальний ремонт…

Авіація Повітряних Сил, яка, за зухвалими балачками кремля та роспропаганди, нібито була знищена в перші хвилини вторгнення, насправді була майстерно виведена з-під удару й вже на світанку зловісного дня 24 лютого почала нищити російських загарбників у небі та з неба на землі. Пів року по тому українські військові льотчики продовжують мінусувати російські літаки та вертольоти, безпілотні літальні апарати та крилаті ракети, склади з боєприпасами і пальним та командні пункти ворога, скупчення живої сили та колони рашистської військової техніки. Знищують, розвінчуючи міф про «другу армію світу» та її непереможність.

Ми пам’ятаємо кожного загиблого авіатора та у скорботі схиляємо голови перед їхньою пам’яттю. Пам’ятаємо та щодня відплачуємо ворогу за їхню загибель.
Військова авіація України так і не дала ворогу завоювати панування у повітрі та щодня знищує його, наближаючи нашу перемогу.

А ще в нас є мрія. Знищивши в Гостомелі найбільший та найпотужніший літак Ан-225 «Мрія», ворог не зміг знищити мрію українського народу. Україна завжди була, є і буде потужною авіаційною державою. І, як запевнив Президент – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, − «Мрію» обов’язково буде відновлено. І мрія українців про небо, про космос, про мир у всьому світі буде втілюватися у життя й надалі кожним із нас і прийдешніми поколіннями українців.

 

Про що розповідає календар

                                             18 серпня —  День відкриття гелію

                                                      Що це за подія?

Гелієм наповнені повітряні кульки, які можуть літати, а також він дивним чином впливає на людський голос. Цими фактами бмежуються знання про гелій переважної більшості людей насправді це дуже цікавий хімічний елемент, який має набагато важливіше значення. Він займає друге місце після водню за розповсюдженням у Всесвіті — 24% космічної маси складається саме з гелію. Відкриття гелію сталося в середині XIX століття, і відтоді він знайшов застосування в промисловості, авіації, електроніці,  медицині та інших сферах людської діяльності. Щоб підкреслити важливість цього хімічного елементу в нашому житті, існує щорічне свято — День відкриття гелію, який відзначається 18 серпня.

                              Як виникла ідея відзначати День відкриття гелію?

XIX століття стало переломним для спостерігачів за небесними тілами — астрономів. Вони отримали новий інструмент під назвою спектроскоп, який працював як потужна призма, розсіюючи світло на хвилі, довжину яких можна було виміряти.
Першу модель спекроскопа створив  німецький фізик – винахідник Йозеф Фраунгофер. При цьому він виявив незрозумілі темні лінії, якими переривалися інші кольори спектру.

                                                      Таємничі лінії

Лише кілька десятиліть потому таємницю темних ліній було розкрито іншими дослідниками, Густавом Кірхгофом та Робертом Бунзеном. Вони виявили, що темні лінії Фраунгофера являють собою явище поглинання частини світла парами різних газів, з яких складається зовнішня оболонка Сонця. Таким чином, кожен хімічний елемент має свій унікальний спектр, ніби відбиток пальця у людини. Завдяки цьому висновку, аналізуючи спектри випромінення окремих елементів у лабораторії, а потім направляючи свої спектроскопи на зірки, вчені змогли визначати їхній хімічний склад.
Французький астроном П’єр Жюль Жансен захопився цією новою формою аналізу світла. Він подорожував по Європі та Азії в пошуках оптимальних місць спостереження за нічним небом. Крім того, Жансен досліджував затемнення, тому в лютому 1867 року відвідав Італію, а потім поїхав до Індії, в місто Гунтур, де можна було спостерігати повне сонячне затемнення, яке мало відбутися 18 серпня 1868 року.
Тож у день затемнення, озброївшись спектроскопом, Жансен побачив дещо незвичайне — яскраво- жовту лінію, довжина хвиль якої не відповідала жодному відомому елементу. Спектр був близьким до натрію, але дослідник зрозумів, що це новий елемент, досі не знаний на Землі. Про новину він повідомив Академію наук Франції, але приблизно в той самий час Академія отримала подібне повідомлення від британського астронома Джозефа Нормана Лок’єра.
Оскільки робота обох дослідників проходила паралельно, їм було запропоновано компроміс —   розділити авторство відкриття на двох. Жансен і Лок’єр погодилися, а згодом навіть стали близькими друзями. Оскільки загадкове жовте світло з довжиною хвилі 587,49 нанометра видавав елемент, виявлений на Сонці, його вирішили назвати гелієм — на честь грецького бога Сонця – Геліоса.

                                                Гелій та наукова спільнота

Ставлення наукової спільноти до цього відкриття було неоднозначним — багато вчених висловлювали скептицизм щодо існування в космосі елементу, якого немає на нашій планеті. Проте в 1882 році гелій було виявлено й на Землі — італійський фізик Луїджі Пальмієрі зафіксував жовту спектральну лінію, досліджуючи газ, виділений із лави Везувію. Після 1895 року, коли британським хіміком Уільямом Ремзі було проведено експеримент з ураномістким мінералом і отримано газ, частиною якого був гелій, всі сумніви зникли — елемент було остаточно ідентифіковано. В 1903 році Уільям Ремзі та хімік Фредерік Содді встановили природу походження гелію як продукту радіоактивного розпаду, а з 1905 року стало відомо, що гелій у різній концентрації може міститися в природному газі.
З того часу науковці детально вивчили гелій і включили його до групи з шести хімічних елементів, які мають назву «благородні гази». Крім гелію, ця група складається з неона, аргона, криптона, ксенона і радона. Вони характеризуються схожими властивостями, зокрема, інертністю, тобто малою ймовірністю участі в хімічних реакціях. Це відбувається через те, що зовнішня оболонка їхніх атомів повністю заповнена електронами. Гелій є другим найменш реактивним елементом
після неона.
                                                      Гелій – помічник

Найбільша концентрація гелію — у зірках, де він утворюється з водню шляхом ядерного синтезу. В атмосфері Землі гелій присутній в межах 5 частин на 1 мільйон, тобто 0,0005%. Цей елемент не може накопичуватися в земній атмосфері у значній кількості, бо гравітації нашої планети недостатньо, щоб утримувати його, і гелій швидко залишає Землю, відлітаючи в космос. Різна кількість гелію міститься в радіоактивних мінералах, метеоритному залізі та природному газі.
Спершу ніхто не думав, що гелій матиме хоч якесь практичне застосування, та під час Першої світової війни його стали використовувати для дирижаблів, адже цей газ легший за повітря в сім разів, не горить і не вступає в хімічні реакції з іншими речовинами, тому ідеально підходить для подібних літальних апаратів.
Також гелій виявився корисним у перших польотах на Місяць — його додавали в резервуари з киснем та паливом для ракет-носіїв «Сатурн-5», які доставили астронавтів «Аполлона» в космос, а також для Місячного модуля, з якого люди зійшли на поверхню супутника Землі.  В сучасному світі гелій є незамінною складовою багатьох високих технологій та важливим технічним газом, а рівень його використання є одним з показників технологічного розвитку будь-якої держави

                               21 серпня — День піклування про себе в інтернеті

День піклування про себе в інтернеті (Internet Self-Care Day) відзначають 21 серпня. Ця подія присвячена поширенню обізнаності про ризики для користувачів в інтернеті та про правила безпеки користування інтернетом. Цей день закликає нас зупинитися, довести до ладу свої цифрові звички та використовувати Інтернет таким чином, щоб він насправді підтримував наш добробут, а не виснажував його. Й мова йде саме про безпеку ментального здоровʼя.
Походження свята достеменно не відоме, але відзначення цього дня набирає обертів завдяки онлайн-спільнотам та рихильникам здорового способу життя, які позиціонують його як м’яке перезавантаження того, як ми використовуємо Інтернет щодня. Статті, що заохочують до свідомих звичок та невеликих «цифрових налагоджень», допомогли поширити цю ідею за межі вузьких кіл.

Деякі календарі відстежують походження свята до 2017 року і приписують заслугу в просуванні цієї концепції додатка для здоров’я Aloe Bud, що відповідає духу простих, підтримуючих підштовхувань до більш здорових онлайн-звичок.

                         Головне послання свята День піклування про себе в інтернеті:
• будьте уважними, встановлюйте межі та змусьте свої стрічки працювати на вас.

                                7 кроків для піклування про себе в інтернеті

    • Проведіть на. кілька хвилин прибирання у стрічці новин, а саме відпишіться від трьох акаунтів, які викликають стрес, і підпишіться на один, який підіймає вам настрій.
    • Вимкніть шум – вимкніть непотрібні push-сповіщення на 24 години та додайте один щоденний блок «Фокус/Не турбувати».
    • Встановіть м’які обмеження для додатків – обмежте час використання соціальних додатків до 30–45 хвилин і приберіть їх з головного екрану.
    • Дотримуйтесь інформаційної дієти – відпишіться від п’яти небажаних електронних листів і додайте в закладки два високоякісних джерела, які ви насправді читаєте.
    • Захистіть свій простір – перегляньте налаштування конфіденційності, скасуйте невикористані дозволи додатків і увімкніть двофакторну автентифікацію.
    • Замініть прокручування стрічок на щось корисне: влаштуйте один обід без телефону і заплануйте 15 хвилин щодня для читання або навчання, фізкультури.
    • Заряджайте телефон поза спальнею і встановіть вікно «без прокручування» перед сном.

                                      23 серпня — День дослідників інтернету

День дослідників інтернету (Internaut Day) відзначають 23 серпня, відзначаючи річницю створення Всесвітньої павутини. Термін “Інтернаут” – це гібрид з слів “Інтернет” і “астронавт”, що означає дослідників величезного цифрового всесвіту, який постійно розширюється. Цей день присвячений користувачам Інтернету, визнаючи їхню роль у формуванні цифрового світу, який ми знаємо сьогодні.
    Всесвітня павутина була розроблена британським вченим-комп’ютерником сером Тімом Бернерсом-Лі в 1989 році під час роботи в ЦЕРНі, Європейському фізичному дослідницькому центрі.
    Однак лише 23 серпня 1991 року мережа була відкрита для громадськості, що дозволило людям, які не належать до наукової спільноти, отримати доступ до неї і зробити свій внесок у її розвиток.
Ця знаменна подія перетворила Інтернет з вузькоспеціалізованої технології, якою користувалися переважно науковці та викладачі, на глобальний інструмент комунікації.
Ця подія – це святкування цього трансформаційного моменту і подальшої цифрової революції, яку він спричинив.
Чи замислювались ви про те, як інтернет змінив наше життя – від того, як ми працюємо, навчаємось і спілкуємось, до того, як ми робимо покупки, розважаємось і отримуємо доступ до інформації. Це також день для роздумів про майбутнє інтернету і нашу роль у його формуванні.

Свята червня

                                                     
                                  25 червня —  День кольорового телебачення

Кожен рік 25 червня відзначається День кольорового телебачення (Color TV Day). З’явилася ця технологія у 1951 році в Америці та назавжди змінила майбутнє телемовлення.

                                           Історія кольорового телебачення

Вперше у кольорах для американських глядачів показали розважальну програму, у якій брав участь Ед Салліван та інші артисти, які потім стали всесвітньовідомими. Ця трансляція була доступна лише власникам кольорових телевізорів, але вона стала першим кроком до великих змін.

Шлях кольорового телебачення тільки почався у 1951 році та простягнувся ще на багато років вперед. Він відзначається багатьма перемогами, але були й проблеми. Так, у 1970 році, коли в Ізраїлі з’явилися кольорові телевізори, влада визнала їх необґрунтованою розкішшю, яка викликає соціальне розшарування суспільства. Телеканалам були дані вказівки продовжувати чорно-білі трансляції, а з закордонних фільмів та програм вилучати кольорові складові.

                                        Переваги кольорового телебачення

Тільки через десятки років кольорове телебачення стало повсякденною складовою життя, а ще пізніше вчені довели, що кольоровий телевізор менш шкідливий, ніж його чорно-білий попередник. Різні кольори роблять сприйняття зображення більш легким та позбавляють очні м’язи частини навантаження.

                                    26 червня — День народження зубної щітки

Вперше масовий випуск зубних щіток організував англієць Вільям Едіс 26 червня 1780 року. Тому ця дата тепер знаменує День народження зубної щітки.

                                            Історія народження зубної щітки

Але цей нескладний засіб гігієни був винайдений набагато раніше. Перші згадки про зубну щітку було знайдено в історії країн Стародавнього Сходу. Вони мали вигляд палички, виготовленої з дерев, які містять ефірну олію, з одного боку загострені, а з іншого – розмочені. Через деякий час китайці додумалися прикріпити до бамбукової палички щетину сибірської свині.

У Європі зубна щітка стала популярною в середині XVII ст. У 1840 році Франція та Німеччина почали випускати засоби для чищення зубів, форма яких була більш схожа на сучасну.

Мікробіолог із Франції Луї Пастер висловив думку, що більшість зубних хвороб викликають мікроби, які розмножуються на вологій натуральній щетині. Коли у 1938 році було винайдено нейлон, натуральне волокно у пристрої було замінене на синтетичне.

                                        Цікаві факти про зубну щітку

   • 1959 рік запам’ятався появою у Швейцарії першої електричної зубної щітки.
   • У Німеччині споруджено пам’ятник засобу гігієни, висота якого сягає 6 м.
   • Результати голосування американців щодо винаходів, без яких не змогли б вони прожити, довели, що пристрій для чищення зубів посів почесне перше місце.

                          27 червня — Всесвітній день працівників промисловості

Всесвітній день працівників промисловості (Industrial Workers of the World Day) є щорічним святкуванням, яке проводиться 27 червня на честь досягнень і боротьби промислових робітників світу.

Всесвітній день працівників промисловості було засновано в Чикаго в 1905 році і є профспілкою, яка виступає за права працівників і соціальну справедливість. Цей знаменний день є нагадуванням про боротьбу за справедливі умови праці, солідарність між працівниками та рівність на робочому місці.

У цей день організовуються різноманітні заходи для підвищення обізнаності про проблеми праці та відзначення внеску промислових робітників у всьому світі. Це можливість для людей з усіх верств суспільства зібратися разом і продемонструвати підтримку прав працівників, визнаючи при цьому історію трудового активізму, яку часто забувають.

Оскільки ми щороку відзначаємо Всесвітній день працівників промисловості, він нагадує про те, що колективні дії та єдність можуть призвести до значущих змін у суспільстві. Він спонукає людей задуматися про цінність справедливого ставлення, поваги до трудових прав і справедливих умов праці для всіх. Цей день не про вшанування минулих досягнень, він також спонукає нас прагнути до майбутнього, де до кожного працівника ставляться гідно, з повагою та забезпечуючи справедливу винагороду за працю.

                                  27 червня — День народження банкомата

Днем народження банкомата вважається 27 червня. У цей день у 1967 році перший автомат з видачі готівки було встановлено в британському банку. Його вартість становила 18000 доларів, що на той час вважалося астрономічною сумою.

                                            Історія винаходу банкомату

Винахідником банкомату став Джон Шеперд-Беррон, який працював управителем компанії «Де Ла Рю». Його мрією було створити такий пристрій, за допомогою якого можна отримувати готівку в будь-якій точці світу. Осяяння прийшло до Джона, коли він користувався апаратом з шоколадками. Винахідник зрозумів, що замість цукерок у машину можливо помістити гроші, і кожна людина зможе отримати готівку у той час, коли відділення банку буде зачинено.

                                                  Перший клієнт

Першим клієнтом, якому пощастило скористуватися послугами банкомату, став відомий британський комік Рег Варні.

                                               Еволюція банкоматів

За 50 років банкомати суттєво змінилися. Сучасні апарати захищені від проникнення вологи та можуть протистояти 22-тонному удару. А при спробі шахраїв зламати пристрій з метою пограбування усі банкноти миттєво будуть залиті фарбою.

                            27 червня — День мікро-, малих і середніх підприємств

27 червня за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН визначено як День мікро-, малих і середніх підприємств (Micro-, Small and Medium-sized Enterprises Day). Відзначають свято щорічно починаючи з 2017 року. В цей день ООН пропонує усім державам-членам, громадянському суспільству, міжнародним та регіональним організаціям святкувати цей день з метою підвищення рівня поінформованості громадськості про внесок малого бізнесу в забезпечення стійкого розвитку.  День мікро малих і середніх підприємств

                                 Мета Дня мікро-, малих і середніх підприємств

Основною метою святкування є підкреслення важливої ролі мікро-, малих і середніх підприємств в економічному розвитку будь-яких країн. Визнаючи цей факт та важливість принципів відповідального підприємництва, ООН закликає держави заохочувати підприємців, які «виводять з тіні» свій бізнес та офіційно його реєструють. Пропонується забезпечувати їм доступ до інвестиційних проектів та кредитування на пільгових умовах. Важливим є розвиток міжнародної співпраці між мікро-, малими і середніми підприємствами різних країн.

    Згідно з даними Міжнародної агенції по малим підприємствам, до категорії мікро-, малих і середніх підприємств належать близько 90% усіх підприємств, у яких зайнято 70% усього працездатного населення. На них припадає близько 50% світового ВВП. Саме тому в більшості країн підтримка малого бізнесу є першочерговою задачею економічного розвитку.

                                 Міжнародний день соціального бізнесу

28 червня – Міжнародний день соціального бізнесу (Social Business Day). Метою його проведення стало привернення уваги представників влади та інших людей до проблем, що досі залишаються у суспільстві. Соціальне підприємництво ведуть організації, діяльність яких спрямована на створення справедливих взаємовідносин у суспільстві, тобто такі, що змінюють наш світ на краще: організація харчування безхатьків, обмін книжками/одягом тощо, виготовлення екологічної енергії з відходів, створення робочих місць.

Зазвичай подія проходить два дні. У 2024 році Міжнародний день соціального бізнесу відбуватиметься 27-28 червня.

                              Міжнародний день соціального бізнесу в історії

Ця дата приурочена до дня народження Мохаммада Юнуса, який став засновником мікрофінансування та мікрокредитування, а у 2006 році був нагороджений Нобелівською премією миру за вагомий внесок в економічний та соціальний розвиток суспільства.

Перше святкування відбулося у 2010 році в місті Дакка (Бангладеш) у готелі Sonargaon. Крім обговорення проблем, було проведено виставку, на якій були запропоновані продукти соціальних підприємств.

Головною подією форуму стала презентація логотипу соціального бізнесу, розробленого Мохаммадом Юнусом та його книжки про розвиток галузі. 

                            Важливість Міжнародного дня соціального бізнесу

Завдяки привертанню уваги до цієї галузі сучасні офіційно зареєстровані соціальні підприємства мають можливість розраховувати на пріоритетну державну підтримку.
   

Видатні українці

Юрій Юрійович Вороний народився 9 серпня 1895 р. у родовому селі Журавки Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині – Варвинський район Чернігівської області) в інтелігентній дворянській родині професора математики Варшавського університету Георгія Вороного. Основним принципом сімейного виховання, за твердженням середньої сестри Юрія Вороного – Марії Вороної-Василенко, було: не дбати про себе, про багатство, навіть не про славу, а лише про славу України.  Цей рід багатий на знакові особистості. Дідусь Юрія Вороного Феодосій Якович був професором словесності. За власні кошти збудував у Журавці школу для сільських дітей, заснував безкоштовну бібліотеку-читальню. Стараннями Вороних у селі було відкрито один з перших у Російській імперії завод із переробки лікарських трав. Батько майбутнього хірурга – всесвітньо відомий математик Георгій Феодосійович Вороний, є основоположником геометрії чисел. Його дослідження і нині застосовують у різних прикладних галузях.

У 1913 р. Вороний Ю.Ю. вступив на медичний факультет Університету святого Володимира у Києві і в роки Першої світової війни як студент-медик працював у перев’язувальному загоні Червоного Хреста.

                           Фото з архіву онуки Юрія Вороного Марини Вороної-Косенко
  

Будучи студентом добровільно вступив у перев’язувальний загін військ Центральної Ради. 16 січня 1918 року Вороний Ю.Ю.брав участь в бою під Крутами. Юрію Вороному пощастило. Йому із п’ятьма пораненими студентами вдалося врятуватися. Студента-медика виходила його майбутня дружина медсестра Віра Йосипівна Нечаївська.

У 1921 р. Юрій Юрійович закінчив Київський медичний інститут і став аспірантом кафедри хірургії. Після закінчення аспірантури його призначили асистентом Харківського медичного інституту. Першою науковою розвідкою молодого лікаря стала стаття “До питання про вроджені лімфангіоми шиї” (1925), надіслана до часопису “Українські медичні вісті”. У цей період Юрій Вороний вперше зацікавився питаннями трансплантології і брав безпосередню участь в експериментах професора Є.Г.Черняховського із пересадки нирки.

                  Науковий хірургічний гурток Харківського медінституту керівник проф. В.М.Шамов     (сидить, другий ряд, 3-й зліва), ас. Ю.Ю.Вороний (сидить 2-й зліва), 1930
 

У 1926-му Юрій Вороний перевівся асистентом на кафедру факультетної хірургії Харківського медичного інституту – до професора Володимира Миколайовича Шамова (1882-1962). Адже наприкінці 1920-х-початку 1930-х рр. під керівництвом цього завідувача кафедри (1923-1939) проводилися інтенсивні дослідження з питань трансплантології, зокрема, із проблем переливання трупної крові Під керівництвом професора В.М.Шамова асистент Юрій Вороний опановував сучасні методи складних операцій, а від 1927 р. зосередився на проблемах – трансплантації органів – яєчок та нирки. 31-річний хірург опанував техніку судинного шва, провів низку експериментальних операцій вільного пересаджування testis (яєчок), нирки, цілої відрізаної ноги собаки. Невдовзі асистент кафедри хірургії Харківського медичного інституту Вороний Ю.Ю. виконав свою першу успішну операцію як трансплантолог, в експериментальних умовах пересадивши у харківській клініці професора В.М. Шамова нирку тварині.

У 1931–1934 роках працював головним лікарем лікарні в Херсоні, директором і професором хірургії Херсонського виробничого медичного інституту, а потім — старшим науковим співробітником Всеукраїнського інституту невідкладної хірургії та переливання крові.

3 квітня 1933 року, працюючи в Херсоні, вперше у світі виконав клінічну пересадку трупної нирки, звіт про яку був опублікований в італійському журналі «Minerva Chirurgica» (1934), в якому зазначалось, що нирка включилась у кровообіг і почала самостійно функціонувати. Ця пересадка нирки була першою в історії спробою пересадки будь-якого цілого органу людині, хоча перша реципієнтка прожила з новим органом лише 48 годин. На практиці херсонський хірург Юрій Вороний довів, що в клінічних умовах живій людині можна пересаджувати не лише фрагменти тканин, а й цілі трупні органи.

В 1933 р. в обласному центрі відкрився вечірній виробничий медичний інститут із підготовки студентів з числа фельдшерів. Директором вечірнього медінституту і завідувачем кафедрою топографічної анатомії оперативної хірургії став… сам Юрій Вороний.

В грудні 1935 р. Ю.Ю. Вороному атестаційна комісія Київського медичного інституту своєю постановою присудила науковий ступінь кандидата медичних наук – навіть без захисту дисертації, а в листопаді 1936 р. херсонського експериментатора обрали за конкурсом, на правах професора, завідувачем кафедри хірургії Харківського стоматологічного інституту і Наказом НКРЗ України від 31.11.1936 року перевели до Харкова.
У 1936–1941 роках завідував кафедрою хірургії Харківського стоматологічного інституту.

З огляду на термінову доцільність, 45-річного Ю.Ю. Вороного перевели у розпорядження міськвідділу МОЗ Харкова із обслуговування поранених з числа цивільного населення. Отже, відповідно до нових службових обов’язків, лікар свідомо опинився на окупованій гітлерівцями території.

До лютого 1942 р. медик доліковував поранених, поки не була спалена 12-а лікарня на Холодній горі. 23 лютого 1942 р. видатний вчений залишив Харків та виїхав до села Нова Водолага Харківської області. У тому райцентрі, що стояв за півсотні кілометрів від Харкова, Юрій Вороний працював до 13 лютого 1943 року… звичайним сільським лікарем. Коли розпочався наступ радянських військ, Юрій Вороний служив хірургом у складі медсанбату 8-ої гвардійської стрілецької дивізії генерала Суржакова… Навіть після раптового виходу з бою дивізії він оперував бійців.

У вересні 1944 р. Ю.Ю. Вороного призначили головним хірургом відділу госпіталів Житомирської області. Інспектуючи та консультуючи евакогоспіталі, безпосередньо біля операційного столу, він передавав досвід та знання колегам. Саме в той час піонер світової трансплантології запровадив у лікувальну практику оригінальний метод боротьби із травматичним шоком, спеціальну методу нервового шва та мікротрансфузії, як стимуляцію сполучної тканини. Це дозволило значно знизити інвалідність та смертність серед поранених солдат.

За підсумками Другої світової війни медика нагородили медаллю “За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.” та медаллю “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”

По закінченні Другої світової війни комуністичний режим видав йому “вовчий білет”, заборонивши Юрію Вороному працювати у Харкові…. практикуючим хірургом і займатися педагогічною діяльністю.

Від 25 січня 1944 р. у лікувальних установах Житомира подальші шість років висококласному хірургу довелося працювати… урологом Житомирського облздороввідділу і завідувачем урологічним відділенням Житомирської обласної лікарні, але Юрій Георгійович не полишав наукових пошуків.

6 травня 1950 р. піонера світової трансплантології перевели до Києва. Це сталося за сприяння Платона Лукича Шупика (1907-1986), який на той час працював начальником управління медичних навчальних закладів Наркомату (Міністерства) охорони здоров’я Української РСР і добре знав Ю.Ю. Вороного за спільною роботою на кафедрі Харківського медичного інституту.

В Інституті експериментальної біології й патології імені О.О. Богомольця – професора хірургії Юрія Вороного призначили завідувачем відділення експериментальної хірургії. У 1952 р. учений захистив дисертацію, присвячену питанням патогенезу і терапії травматичного шоку, та здобув науковий ступінь доктора медичних наук.
Відтоді й до самої смерті у 1961 р. знаний професор очолював Київський науково-дослідний інститут переливання крові та невідкладної хірургії. Знаменитий український хірург не лише виконав ще кілька унікальних операцій, а й написав 48 наукових праць із найбільш актуальних проблем медицини.

  Володимир Хавкін —  легендарний бактеріолог, імунолог, епідеміолог, який створив першу вакцину проти чуми та холери.
     

Володимир (Вальдемар) Хавкін народився в єврейській родині в Одесі у 1860 році1. Коли він був ще дитиною, його сімʼя переїхала до Бердянська. Саме там у місцевій гімназії він здобув класичну освіту. А далі повернувся в Одесу і вступив в університет, щоб вивчати фізику, математику та зоологію.

                                   Одеська бактеріологічна станція. 1902 рік.

 

Володимиру пощастило. У той час Одеса була одним із центрів мікробіології. Там створили другу бактеріологічну станцію у світі
До того ж в університеті працював талановитий вчений Ілля Мечников, який і надихнув молодого дослідника вивчати зоологію. Навчальний заклад став для Володимира другою домівкою, де він полюбляв разом зі своїм наставником та іншими студентами вести наукові дискусії й обговорення. Але на заваді розвитку стала Російська імперія.

У 1881 році внаслідок теракту гине імператор Олександр ІІ. Ширяться чутки, нібито новий цар, Олександр ІІІ, видав наказ бити та грабувати євреїв за те, що ті вбили його батька. По всій країні починаються єврейські погроми, що відбулись і в Одесі. Володимир разом з іншими євреями створює в місті загони самооборони. Через сутички з місцевими кадетами його заарештовують та відправляють за ґрати, але завдяки клопотанню Іллі Мечникова згодом відпускають на волю.

Зрештою, Володимир повертається до університету та продовжує свою роботу над дослідженнями мікроорганізмів. Як талановитий науковець він здобуває ступінь кандидата природничих наук, а згодом — і доктора. Однак для того, аби стати професором та далі зростати по кар'єрній драбині, йому потрібно було прийняти християнство, що він як єврей робити не хотів. Усвідомлюючи безвихідність ситуації, Хавкін вирішив емігрувати.

У 1884 році Володимир Хавкін закінчив університет екстерном, захистив дисертацію і одержав учений ступінь кандидата зоології. Через своє єврейське походження молодий вчений не мав можливості проводити наукові дослідження на батьківщині і вирішив виїхати за кордон.

Спочатку Володимир Хавкін вирушив до Швейцарії, а потім до Лозанни, де вступив на посаду приват-доцента Лозаннського університету. У 1889 році Володимир виїхав до Парижа. Видатний учений-мікробіолог Ілля Мечніков допоміг йому знайти роботу бібліотекаря, а потім посаду наукового співробітника у всесвітньо відомому Пастерівському інституті. На той час Луї Пастер уже створив вакцини проти сказу і сибірської виразки.

У кінці ХІХ століття у світі бушували смертельно небезпечні хвороби: холера та чума. Володимир Хавкін захопився розробкою протихолерної вакцини й поставив перед собою велику мету — знайти спосіб порятунку людства від цього важкого захворювання. Він проводив експерименти на морських свинках та кроликах, вводячи їм мікроби хвороб, щоб розрахувати необхідну для профілактики дозу. Головними дослідженнями Володимира Хавкіна були роботи в галузі захисту людського організму від інфекційних хвороб за допомогою сироваток і вакцин. Саме Хавкін створив першу ефективну вакцину проти холери, протестувавши її ефективність і безпечність… на самому собі.

Медицина того часу не мала ліків проти холери, і навіть найвидатніші вчені не знали, яким чином можна перемогти цю катастрофу. Тому, коли в Парижі Володимир Хавкін продемонстрував своє відкриття, першими його привітали найбільш відоміші вчені Луї Пастер та Ілля Мечников.

Влада Великобританії зрозуміла, яке колосальне значення у світовому масштабі має відкриття Хавкіна. Доктору дозволили випробувати вакцину в колоніальній своїй колонії − Індії, країні, яка наприкінці позаминулого століття була практично повністю уражена холерою. Епідемія забирала сотні тисяч життів.

На початку 1893 року Хавкін як державний бактеріолог прибув до Індії, де за два роки налагодив виробництво вакцини. Він особисто вакцинував більш ніж 42000 осіб. У підсумку серед тих, хто отримав вакцину, смертність і захворюваність на холеру скоротилися в десятки разів.

З того часу вакцину Хавкіна почали масово виробляти. Вона її застосовують і сьогодні в модернізованому вигляді.

Не менш значним був внесок нашого земляка в боротьбу з чумою. У 1896 році епідемія найстрашнішої в історії людства хвороби вразила Бомбей − друге за величиною місто Індії. Влада попросила доктора Хавкіна допомогти, і той відразу ж відгукнувся, створивши першу в світі ефективну вакцину проти чуми.

Так само, як і при тестуванні вакцини від холери, спочатку засіб проти чуми Хавкін випробував на собі. І тільки після того, як переконався в безпеці ліків, почав масово виробляти їх. Знову наш земляк особисто бере участь у вакцинації населення й одночасно створює в Бомбеї невелику лабораторію по боротьбі з чумою. За сорок років було щеплено − і тим самим врятовано від болісної смерті більше тридцяти п’яти мільйонів осіб!

Згодом створена Хавкіним в Бомбеї лабораторія стала найбільшим у Південно-Східній Азії дослідницьким центром з бактеріології та епідеміології. А з 1952 року офіційно називається Інститутом імені Хавкіна.
У 1897 році королева Вікторія нагородила вченого одним з вищих орденів Британської імперії. На честь нього в Лондоні був даний прийом, на якому були присутні найвизначніші англійські медики.

У 1915 році доктор Хавкін працював в англійському військовому міністерстві, де керував щепленнями англійських солдатів, які відправлялися на Першу світову війну.

Підтримував ідею відтворення єврейської держави. Стверджував, що єврейською держава стане лише тоді, якщо буде заснована на релігійних принципах. Разом з однодумцями написав роботу про права євреїв в Ерец-Ісраель і діаспорі, яку запропонував до уваги учасників Женевської мирної конференції.

Володимир Хавкін помер у Лозанні 28 жовтня 1930 року. День смерті Хавкіна став в Індії днем глибокої національної жалоби. Це був справжній геній, що зміг протистояти смертельним хворобам і врятував людство від холери та чуми.

 

"Роллс-Ройс" — історія найвідомішого автомобіля

  У фешенебельному ресторані "Мідленд" в англійському місті Манчестер 1 травня 1904-го зустрілися 25-річний лорд Чарльз Стюарт Роллс та 40-річний Фредерік Генрі Ройс. Перший — мільйонер. Другий — механік.

Чарльз Роллс був завзятим автогонщиком. Щоби фінансувати свої спортивні захоплення, два роки до того із другом із Автомобільного британського клубу створив компанію, яка продавала автомобілі. Практично всі вони були імпортними. А Роллс мав мрію, щоб лідером автомобілебудування стала його батьківщина. Тож Ройс став для нього подарунком неба.
— Я познайомився з найславетнішим інженером світу! — вигукнув Роллс, коли вперше побачив автомобіль, який склав механік.

Бажання створити найкраще авто у світі здружило Роллса й Ройса і зробило партнерами на багато років. Спочатку Роллс торгував Ройсовими автомобілями, а в березні 1906-го вони заснували спільну компанію.

У Великій Британії перші "Роллс-Ройси" купували дуже добре. Компаньйони відкрили філії своєї фірми в інших країнах Європи, у США. В Америці Чарльз Ройс познайомився з братами-авіаторами Орвіллом та Вілбером Райтами й захопився польотами. У червні 1910-го на своєму біплані він перелетів Ла-Манш і назад, без посадки. 42 милі подолав за 90 хв. Британський король Ґеорґ і королева Мері надіслали йому вітальні телеграми, а королівський аероклуб нагородив золотою медаллю.

12 липня 1910-го 32-річний Чарльз Роллс брав участь у змаганні на точність приземлення.

Підняв свій біплан у повітря, набрав висоту. А потім вимкнув двигун і почав опускатися до точки приземлення, розташованої навпроти трибуни. Раптом хвіст літака відвалився, машина каменем упала на землю. Коли пілота витягли з кабіни, він був мертвий. Чарльз Роллс став першим британцем, що загинув в авіакатастрофі.

Наступного року у Фредеріка Ройса, який став тепер одноосібним керівником фірми, погіршилося здоров"я. Друзі вмовили його перезимувати на Французькій Рив"єрі. Там він занедужав іще серйозніше. Довелося терміново повертатися до Британії робити операцію.

Змучений болем Ройс помітив, що їхню машину на великій швидкості обігнав інший автомобіль
Ройса везли додому його "Срібним привидом". Неподалік Тулона на півдні Франції змучений болем Ройс помітив, що їхню машину на великій швидкості обігнав інший автомобіль. Від думки, що якесь чуже авто змогло перевершити його творіння, Ройс забув і про недугу, і про біль. Він наказав водієві додати газу, а сам почав напружено вдивлятися в автівку, що дедалі ближчала.

                                                         Rolls-Royce Phantom

— Усе гаразд — це один із наших, — перевів подих і відкинувся на сидіння

Фредерік Генрі Ройс пережив свого компаньйона на 23 роки. Він вдосконалював і виробляв авіаційні двигуни. У Першу світову вони стали основою британської авіації. 1923-го Ройсові поставили пам"ятник, а 1930-го присвоїли титул баронета — за заслуги. Ройс до кінця життя вивіряв усі креслення у своїй компанії.

Свій перший автомобіль компанія "Роллс-Ройс" представила 1906-го на лондонському "Олімпія Мотор Шоу". Його назвали "Срібним привидом": більшість зовнішніх деталей машини були посріблені, а двигун працював надзвичайно тихо.

Найгучніший звук, який було чути в салоні машини, — цокання водієвого годинника. Автомобіль мав рідкісну на той час плавну ходу й міг розвивати швидкість до 150 км/год — недоступну для багатьох тодішніх машин.

У США одним із перших власників американського "Привида" став мільйонер Нельсон Рокфеллер. Від 1949-го всі автівки одержують "срібні" назви — "Срібний дух", "Срібний світанок", "Срібна хмара". У 1950-х "Роллс-Ройси" купують члени британської королівської родини, аристократи та голлівудські зірки.

Сьогодні кожна антикварна модель "Роллс-Ройс" коштує не менш як $250 тис. Старі машини їздять як нові, а технології обробки кожного нового екземпляра незмінні вже понад 100 років. Більшість деталей елітного автомобіля досі виготовляють і полірують уручну без використання спеціальних вимірювальних приладів.

Наприкінці 1990-х фірму "Роллс-Ройс" кілька разів перепродавали. Зрештою вона перейшла у власність БМВ.
85 000 доларів на нинішні гроші коштував перший "Роллс-Ройс" моделі "Срібний привид". Тоді це було 985 фунтів стерлінгів, що дорівнює сьогоднішнім майже 56,5 тис.
48 моделей "Роллс-Ройса" випустили із 1906-го по 2009-й. Найвідоміша з них — "Фантом" — мала найбільше модифікацій.

Розкіш їздити "Роллс-Ройсом" можуть дозволити собі мільйонери та покійники. Англійська приказка, що народилася у 1920-х. "Роллс-Ройс" тоді коштував 3 тис. фунтів стерлінгів (тепер це 90 тис. фунтів стерлінгів — майже $137 тис.)
Один з рекламних слоганів «Ролс-Ройс» — «Найдорожчий та найекономічніший автомобіль у світі!»

Як завершимо квітень

                            26 квітня — Всесвітній день інтелектуальної власності

26 квітня відзначається Всесвітній день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day). Саме цього дня майже 50 років тому почала діяти Конвенція, на основі якої засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності (WIPO). WIPO – спеціальний підрозділ ООН, який працює над розвитком зрозумілої, доступної та врівноваженої міжнародної системи інтелектуальної власності. Свято затверджене Генеральною асамблеєю WIPO у вересні 2000 року, відзначається з 2001 року.

  До поняття інтелектуальної власності входять авторське право, патенти, зображення, символіка, винаходи, назви.

В цей день традиційно відбуваються заходи, об’єднані певною тематикою (щороку вона нова). Наприклад, зелені інновації, музика, роль жінок у розвитку світу, творчість у цифровому середовищі тощо.

                                     27 квітня  —  Всесвітній день дизайну

Всесвітній день дизайну (World Design Day) відзначається щорічно 27 квітня, цей день є глобальним нагадуванням про невід’ємну роль дизайну в нашому повсякденному житті. Це день визнання впливу дизайну на соціальний, економічний і культурний розвиток та відзначення внеску дизайнерів у всьому світі. З моменту заснування Міжнародної ради дизайну (International Council of Design) у 1963 році цей день перетворився на глобальне святкування, що підкреслює здатність дизайну розв’язувати проблеми, покращувати життя та створювати краще майбутнє. 1

Всесвітній день дизайну був започаткований для того, щоб підкреслити, як дизайн збагачує наше життя незліченними способами, часто непомітно для нас самих. Він охоплює все – від краси та функціональності фізичних об’єктів до структури та ефективності нашого цифрового світу. Вшановуючи різноманітність і творчість дизайнерської спільноти, Всесвітній день дизайну заохочує дизайнерів і громадськість використовувати свої навички для загального блага, вирішуючи глобальні проблеми за допомогою інноваційних рішень.

                                                     Історичне значення

Спочатку відзначався як Всесвітній день графіки в 1995 році, але згодом цей день розширився, охопивши всі аспекти дизайну. Міжнародна рада дизайну, раніше відома як Icograda, встановила цей день на честь свого заснування 27 квітня 1963 року. Щороку Всесвітній день дизайну обирає тему, яка відображає актуальні глобальні проблеми та роль дизайну у їх вирішенні, демонструючи багатогранність і важливість дизайнерського мислення.
Святкування дизайну в усьому світі

Всесвітній день дизайну відзначається різноманітними заходами, зокрема воркшопами, виставками та публічними дискусіями, спрямованими на сприяння діалогу між дизайнерами, професіоналами галузі та широкою громадськістю.

Ці заходи не лише відзначають досягнення в галузі дизайну, а й заохочують до співпраці та інновацій для розв’язання нагальних проблем. Беручи участь у Всесвітньому дні дизайну, люди можуть глибше оцінити процес дизайну та його потенціал як рушія позитивних змін.

                                                        Як взяти участь

    — Долучайтеся до дискусій про дизайн. Відвідайте або організуйте дискусії та семінари, які досліджують вплив дизайну на суспільство та навколишнє середовище.
    — Демонструйте інноваційний дизайн. Використовуйте соціальні мережі, щоб ділитися прикладами дизайну, які вас надихають, використовуючи спеціальні хештеги для зв’язку з глобальною аудиторією.
    — Підтримуйте місцевих дизайнерів. Купуйте товари місцевих дизайнерів або просувайте їхні роботи в інтернеті, щоб підвищити їхню впізнаваність та вплив.

Всесвітній день дизайну – це не лише святкування досягнутого, але й ініціатива, спрямована на майбутнє, яка визнає потенціал дизайну у формуванні майбутнього. Це заклик до дії для дизайнерської спільноти продовжувати розширювати межі, досліджувати нові можливості та використовувати дизайн як силу добра. Дизайн, символічно, – це мова, що говорить не лише про красу та творчість, це про зручність, ергономіку, доступність, екологічність та інклюзивність. Дизайнерські рішення мають бути прикладними та відповідати потребам людей. Оскільки ми рухаємося до дедалі складнішого та взаємопов’язаного світу, роль дизайну у створенні сталих, інклюзивних та інноваційних рішень ніколи не була такою важливою.

Всесвітній день дизайну є свідченням трансформаційної сили дизайну у створенні кращого світу. Визнаючи цінність дизайну та його здатність впливати на зміни, ми можемо надихнути на дії та співпрацю заради майбутнього, в якому дизайн продовжуватиме відігравати ключову роль у вирішенні викликів нашого часу.

                       30 квітня — Всесвітній день мобільності та доступності

Всесвітній день мобільності та доступності (World Mobility and Accessibility Day) відзначається кожного року 30 квітня. Подія не офіційна і ми не знайшли звідки вона походить, але вважаємо, вона пов’язана з доступністю та підтримкою людей з інвалідністю. Започаткування її, скоріше за все, прив’язане до події, що також відзначається 30 квітня – Міжнародний день собак-поводирів, який підкреслює важливість собак-помічників для людей з порушеннями зору.

Інформує календар

                                              Всесвітній день математики

Всесвітній день математики (World Math Day) – це щорічна подія, яка відзначається в усьому світі, щоб підвищити важливість математичної освіти та заохотити учнів розвивати цікавість до математики. Цей день відзначається щороку й організовується онлайн-освітньою компанією 3P Learning. Дата події щороку змінюється і щорічно визначається організатором.

У 2025 році Всесвітній день математики відзначається 26 березня.

Всесвітній день математики передбачає 48-годинний глобальний математичний конкурс, під час якого учні з усього (вік від 5 до 18 років) світу беруть участь в онлайн-математичних іграх і завданнях. Це найбільше онлайн-змагання з математики. Учні змагаються з однолітками з усього світу в 20-хвилинних завданнях. Захід відкритий для учнів будь-якого віку та має на меті популяризувати математику як цікавий та захоплюючий предмет.

Основна мета Всесвітнього дня математики – популяризувати важливість математичної освіти та заохотити учнів розвивати свої математичні навички, допомогти їм усвідомити важливість математики в їхньому повсякденному житті.

Починаючи з 2007 року, популярність Всесвітнього дня математики з роками зростає.
Всесвітній день математики також надає учням платформу для спілкування з однолітками з різних частин світу та вивчення їхнього досвіду. Загалом, Всесвітній день математики є важливою подією, яка допомагає популяризувати цінність математичної освіти та надихає учнів розвивати свої математичні навички.

                          28 березня — День народження пральної машини

28 березня кожного року власний день народження відзначає пральна машина, бо саме цього дня у 1851 році американець Джеймс Кінг запатентував прототип пральної машини. Насправді перший патент на пральну конструкцію був затверджений ще у 1691 році. Незамінний помічник пройшов великий шлях розвитку з ручного методу роботи до звичного нам автоматичного. Тож, перша машина-автомат побачила світ у 1937 році. Вона мала складну конструкцію та коштувала дуже дорого. Цікаво, що більшість тогочасних пральних машин працювали після опускання монетки.

До появи пральних машин процес прання був надзвичайно довгим та фізично важким. Навіть пральну дошку вигадали лише у 1797 році, до цього жінки самі виробляли дошки з каміння й дерева.

У 21 столітті більшість людей не знайомі зі складністю ручного прання – подякуємо за це пральній машині та усім, хто брав участь в її створенні й вдосконаленні.

                                                 Пральна машина 1766 рік

На День народження пральної машини пропонуємо вам добірку цікавих фактів про цей корисний винахід. Концепція пральної машини з’явилася ще в 1760-х роках, коли вона являла собою просту коробку, яку обертали вручну, щоб випрати білизну. З тих пір вона значно еволюціонувала: сучасна пральна машина дебютувала в 1907 році, а перший пральний порошок з’явився в 1937 році. Це винахід з довгою й цікавою історією, пропонуємо дослідити пральні машини: цікаві факти про наших “помічниць”.

                                          Цікаві факти про пральні машини
 
 

                                          Механічна пральна машина 1910 рік

Прообразом пральної машини став звичайний канат. У чому полягає основна відмінність машинки від ручних способів прання? Правильно – в мінімізації прикладених зусиль! Так античні моряки здогадалися прив’язувати білизну до канату, який потім спускали за борт. Судно йшло на вітрилах або веслах, а білизна тим часом потихеньку відмивалась морськими хвилями. Звичайно, при такому пранні, на білизні залишалася морська сіль, але з прісною водою під час плавання в ті часи і так було скрутно.
    Стародавні вавілоняни також можуть похвалитися своєю винахідливістю. Вони сконструювали колесо з декількома прикріпленими до нього лопатами. Це колесо розміщувалось в чані з замоченою білизною. Завдяки обертанню колеса, речі чудово і швидко пралися.
    Золотошукач з Каліфорнії вигадав долучити до процедури прання тяглову силу тварин. Ним було сконструйовано агрегат, який приводили в дію 10 мулів. За один підхід пристрій міг випрати 15 сорочок. Заповзятливий винахідник не розгубився і почав брати гроші зі своїх друзів, – так була відкрита перша в світі пральня.
    Згадка про першу офіційно запатентовану машинку для прання білизни з’явилась в 1856 році. Винахід належить американцеві Муру, що створив незвичайний пристрій на колесах. В ящик з дерев’яною рамою над ним кидали брудну білизну і заливали мильним розчином з дерев’яними кульками. Після цього починали здійснювати вертикальні руху рами. Завдяки тому, що дерев’яні кульки постійно приводилися в дію, відбувалося якісне прання.

   

                                        Електрична пральна машина 1917 рік

Перша в світі пральна машина була запущена в серійне виробництво понад сто років тому, в 1907 році. Винайшов її Вільям Блекстоун. Це був дерев’яний ящик з виведеною назовні рукояткою. Цю рукоятку потрібно було обертати вручну, щоб машинка працювала. Але вже через рік в продаж надійшла інша модель, яка працювала від електрики.
    Існують і вузькоспеціалізовані моделі пральних машин, призначені для прання аж ніяк не білизни. Так, в XXI столітті винахідник зі США запатентував модель для мийки окулярів, звичайних і сонцезахисних. А в Іспанії винайшли “пральну машинку для домашніх тварин”. Ніякого знущання над тваринами – це була звичайна душова кабінка, компактна і призначена для миття братів наших менших з мінімальним стресом для них.
    Конструкція цих побутових приладів продовжує вдосконалюватися. Вже існують повністю роботизовані моделі, здатні не тільки випрати білизну, віджати її і висушити, а й погладити, а потім розвісити на спеціальних поличках. Коштують вони, правда, дуже дорого.
    У США своїх пральних машин в квартирах майже ні у кого немає – всі користуються пральнями. Це заслуга знаменитого гангстера Аль Капоне, який для відмивання грошей відкрив по всьому Чикаго величезну кількість дешевих пралень. Потім його все-таки посадили в тюрму, а ось пральні залишилися, як і звичка ними користуватися. У Таїланді, до речі, люди зазвичай теж користуються пральнями.
    Як відомо, будь-яка пральна машинка, крім хіба що ультразвукової, споживає багато електроенергії. Існують різні способи заощадити – можна, наприклад, налаштувати таймер на автоматичне прання вночі, коли тариф на електрику вигідніший. Або можна зменшити температуру прання, адже нагрів води споживає величезну кількість енергії. Прання при 60°C обійдеться вам удвічі дешевше, ніж при 90°C.
    В інструкції до більшості пральних машин пишуть, що використовувати порошок для ручного прання в них заборонено. Це не примха виробника – механізм пере набагато інтенсивніше, ніж людські руки, і “ручний” порошок або гель дасть занадто багато піни. А надмірна кількість піни може привести до серйозної поломки та короткого замикання.
    У всіх пральних машинках час від часу утворюється накип, боротися з яким можна хіба що за допомогою спеціальних засобів, досить дорогих. Деякі люди замість них користуються оцтом, який коштує копійки, і при цьому теж справляється із завданням. Але вони не замислюються про те, що оцет пошкоджує гумові ущільнювачі і деякі інші елементи механізму, скорочуючи тим самим термін їх служби.
    У перших електричних пральних машинах все доводилося робити вручну, навіть наливати в них воду. У 1920 році інженери придумали, як реалізувати її підігрів, через 10 років з’явився автоматичний злив води після циклу прання, а перші напівавтоматичні режими з’явилися в 1949 році.
    Також спочатку у пральних машин не було суцільного корпусу, який закривав би рухомі частини механізму. Після того, як у однієї американки під час прання машинка мало не затягла всередину голову, зачепившись за волосся, всі моделі стали випускатися з повноцінними корпусами. Сталося це ще в першій половині XX століття.
    Пральна машина відіграла роль у захисті прав жінок. Пральна машина отримала визнання за свій вплив на права жінок, значно скоротивши час, який витрачався на прання. Ця зміна дала жінкам більше можливостей працювати поза домом, що стало значним кроком у боротьбі за рівність.

                                   Вплив винайдення пральної машини

Винахід пральної машини справив глибокий вплив на людство, ознаменувавши значний стрибок у побутових технологіях і суспільних нормах. Ось деякі з ключових наслідків:

    •Економія часу та праці. До появи пральних машин прання білизни було працемістким процесом, який часто займав цілий день ручної праці. Пральна машина значно скоротила час і фізичні зусилля, звільнивши час для інших видів діяльності.
    •Гігієна та здоров’я. Удосконалення технологій прання призвело до того, що одяг та постільна білизна стали чистішими, що сприяло покращенню загальної гігієни та здоров’я. Простота прання також означала, що люди могли частіше прати свій одяг, зменшуючи поширення хвороб.
    •Економічний вплив. Індустрія пральних машин створила робочі місця у виробництві, продажі та обслуговуванні. Вона також стимулювала технологічний прогрес та інновації у догляді за тканинами і побутовою технікою.
    •Соціальні та культурні зміни. Скорочення часу, витраченого на хатню роботу, сприяло зміні гендерних ролей у домогосподарстві. Це сприяло більшій участі жінок у робочій силі, звільнивши їх від деяких трудомістких завдань, які традиційно покладалися на них.
    •Екологічні міркування. Пральна машина полегшила прання білизни, але вона також викликає занепокоєння з точки зору екології, включаючи використання води та забруднення, спричинене стіканням мийних засобів. Сучасні інновації спрямовані на вирішення цих проблем за допомогою більш ефективних та екологічних моделей. Однозначно, споживання кількості води під час ручного прання значно вище.