Інформує календар

                                              Всесвітній день математики

Всесвітній день математики (World Math Day) – це щорічна подія, яка відзначається в усьому світі, щоб підвищити важливість математичної освіти та заохотити учнів розвивати цікавість до математики. Цей день відзначається щороку й організовується онлайн-освітньою компанією 3P Learning. Дата події щороку змінюється і щорічно визначається організатором.

У 2025 році Всесвітній день математики відзначається 26 березня.

Всесвітній день математики передбачає 48-годинний глобальний математичний конкурс, під час якого учні з усього (вік від 5 до 18 років) світу беруть участь в онлайн-математичних іграх і завданнях. Це найбільше онлайн-змагання з математики. Учні змагаються з однолітками з усього світу в 20-хвилинних завданнях. Захід відкритий для учнів будь-якого віку та має на меті популяризувати математику як цікавий та захоплюючий предмет.

Основна мета Всесвітнього дня математики – популяризувати важливість математичної освіти та заохотити учнів розвивати свої математичні навички, допомогти їм усвідомити важливість математики в їхньому повсякденному житті.

Починаючи з 2007 року, популярність Всесвітнього дня математики з роками зростає.
Всесвітній день математики також надає учням платформу для спілкування з однолітками з різних частин світу та вивчення їхнього досвіду. Загалом, Всесвітній день математики є важливою подією, яка допомагає популяризувати цінність математичної освіти та надихає учнів розвивати свої математичні навички.

                          28 березня — День народження пральної машини

28 березня кожного року власний день народження відзначає пральна машина, бо саме цього дня у 1851 році американець Джеймс Кінг запатентував прототип пральної машини. Насправді перший патент на пральну конструкцію був затверджений ще у 1691 році. Незамінний помічник пройшов великий шлях розвитку з ручного методу роботи до звичного нам автоматичного. Тож, перша машина-автомат побачила світ у 1937 році. Вона мала складну конструкцію та коштувала дуже дорого. Цікаво, що більшість тогочасних пральних машин працювали після опускання монетки.

До появи пральних машин процес прання був надзвичайно довгим та фізично важким. Навіть пральну дошку вигадали лише у 1797 році, до цього жінки самі виробляли дошки з каміння й дерева.

У 21 столітті більшість людей не знайомі зі складністю ручного прання – подякуємо за це пральній машині та усім, хто брав участь в її створенні й вдосконаленні.

                                                 Пральна машина 1766 рік

На День народження пральної машини пропонуємо вам добірку цікавих фактів про цей корисний винахід. Концепція пральної машини з’явилася ще в 1760-х роках, коли вона являла собою просту коробку, яку обертали вручну, щоб випрати білизну. З тих пір вона значно еволюціонувала: сучасна пральна машина дебютувала в 1907 році, а перший пральний порошок з’явився в 1937 році. Це винахід з довгою й цікавою історією, пропонуємо дослідити пральні машини: цікаві факти про наших “помічниць”.

                                          Цікаві факти про пральні машини
 
 

                                          Механічна пральна машина 1910 рік

Прообразом пральної машини став звичайний канат. У чому полягає основна відмінність машинки від ручних способів прання? Правильно – в мінімізації прикладених зусиль! Так античні моряки здогадалися прив’язувати білизну до канату, який потім спускали за борт. Судно йшло на вітрилах або веслах, а білизна тим часом потихеньку відмивалась морськими хвилями. Звичайно, при такому пранні, на білизні залишалася морська сіль, але з прісною водою під час плавання в ті часи і так було скрутно.
    Стародавні вавілоняни також можуть похвалитися своєю винахідливістю. Вони сконструювали колесо з декількома прикріпленими до нього лопатами. Це колесо розміщувалось в чані з замоченою білизною. Завдяки обертанню колеса, речі чудово і швидко пралися.
    Золотошукач з Каліфорнії вигадав долучити до процедури прання тяглову силу тварин. Ним було сконструйовано агрегат, який приводили в дію 10 мулів. За один підхід пристрій міг випрати 15 сорочок. Заповзятливий винахідник не розгубився і почав брати гроші зі своїх друзів, – так була відкрита перша в світі пральня.
    Згадка про першу офіційно запатентовану машинку для прання білизни з’явилась в 1856 році. Винахід належить американцеві Муру, що створив незвичайний пристрій на колесах. В ящик з дерев’яною рамою над ним кидали брудну білизну і заливали мильним розчином з дерев’яними кульками. Після цього починали здійснювати вертикальні руху рами. Завдяки тому, що дерев’яні кульки постійно приводилися в дію, відбувалося якісне прання.

   

                                        Електрична пральна машина 1917 рік

Перша в світі пральна машина була запущена в серійне виробництво понад сто років тому, в 1907 році. Винайшов її Вільям Блекстоун. Це був дерев’яний ящик з виведеною назовні рукояткою. Цю рукоятку потрібно було обертати вручну, щоб машинка працювала. Але вже через рік в продаж надійшла інша модель, яка працювала від електрики.
    Існують і вузькоспеціалізовані моделі пральних машин, призначені для прання аж ніяк не білизни. Так, в XXI столітті винахідник зі США запатентував модель для мийки окулярів, звичайних і сонцезахисних. А в Іспанії винайшли “пральну машинку для домашніх тварин”. Ніякого знущання над тваринами – це була звичайна душова кабінка, компактна і призначена для миття братів наших менших з мінімальним стресом для них.
    Конструкція цих побутових приладів продовжує вдосконалюватися. Вже існують повністю роботизовані моделі, здатні не тільки випрати білизну, віджати її і висушити, а й погладити, а потім розвісити на спеціальних поличках. Коштують вони, правда, дуже дорого.
    У США своїх пральних машин в квартирах майже ні у кого немає – всі користуються пральнями. Це заслуга знаменитого гангстера Аль Капоне, який для відмивання грошей відкрив по всьому Чикаго величезну кількість дешевих пралень. Потім його все-таки посадили в тюрму, а ось пральні залишилися, як і звичка ними користуватися. У Таїланді, до речі, люди зазвичай теж користуються пральнями.
    Як відомо, будь-яка пральна машинка, крім хіба що ультразвукової, споживає багато електроенергії. Існують різні способи заощадити – можна, наприклад, налаштувати таймер на автоматичне прання вночі, коли тариф на електрику вигідніший. Або можна зменшити температуру прання, адже нагрів води споживає величезну кількість енергії. Прання при 60°C обійдеться вам удвічі дешевше, ніж при 90°C.
    В інструкції до більшості пральних машин пишуть, що використовувати порошок для ручного прання в них заборонено. Це не примха виробника – механізм пере набагато інтенсивніше, ніж людські руки, і “ручний” порошок або гель дасть занадто багато піни. А надмірна кількість піни може привести до серйозної поломки та короткого замикання.
    У всіх пральних машинках час від часу утворюється накип, боротися з яким можна хіба що за допомогою спеціальних засобів, досить дорогих. Деякі люди замість них користуються оцтом, який коштує копійки, і при цьому теж справляється із завданням. Але вони не замислюються про те, що оцет пошкоджує гумові ущільнювачі і деякі інші елементи механізму, скорочуючи тим самим термін їх служби.
    У перших електричних пральних машинах все доводилося робити вручну, навіть наливати в них воду. У 1920 році інженери придумали, як реалізувати її підігрів, через 10 років з’явився автоматичний злив води після циклу прання, а перші напівавтоматичні режими з’явилися в 1949 році.
    Також спочатку у пральних машин не було суцільного корпусу, який закривав би рухомі частини механізму. Після того, як у однієї американки під час прання машинка мало не затягла всередину голову, зачепившись за волосся, всі моделі стали випускатися з повноцінними корпусами. Сталося це ще в першій половині XX століття.
    Пральна машина відіграла роль у захисті прав жінок. Пральна машина отримала визнання за свій вплив на права жінок, значно скоротивши час, який витрачався на прання. Ця зміна дала жінкам більше можливостей працювати поза домом, що стало значним кроком у боротьбі за рівність.

                                   Вплив винайдення пральної машини

Винахід пральної машини справив глибокий вплив на людство, ознаменувавши значний стрибок у побутових технологіях і суспільних нормах. Ось деякі з ключових наслідків:

    •Економія часу та праці. До появи пральних машин прання білизни було працемістким процесом, який часто займав цілий день ручної праці. Пральна машина значно скоротила час і фізичні зусилля, звільнивши час для інших видів діяльності.
    •Гігієна та здоров’я. Удосконалення технологій прання призвело до того, що одяг та постільна білизна стали чистішими, що сприяло покращенню загальної гігієни та здоров’я. Простота прання також означала, що люди могли частіше прати свій одяг, зменшуючи поширення хвороб.
    •Економічний вплив. Індустрія пральних машин створила робочі місця у виробництві, продажі та обслуговуванні. Вона також стимулювала технологічний прогрес та інновації у догляді за тканинами і побутовою технікою.
    •Соціальні та культурні зміни. Скорочення часу, витраченого на хатню роботу, сприяло зміні гендерних ролей у домогосподарстві. Це сприяло більшій участі жінок у робочій силі, звільнивши їх від деяких трудомістких завдань, які традиційно покладалися на них.
    •Екологічні міркування. Пральна машина полегшила прання білизни, але вона також викликає занепокоєння з точки зору екології, включаючи використання води та забруднення, спричинене стіканням мийних засобів. Сучасні інновації спрямовані на вирішення цих проблем за допомогою більш ефективних та екологічних моделей. Однозначно, споживання кількості води під час ручного прання значно вище.

Неймовірні жінки

Споконвіку жінка вважалася берегинею домашнього вогнища, тому наука й інша громадська діяльність були прерогативою чоловіків. Однак в історії були знамениті жінки, які придумали по-справжньому фундаментальні винаходи і зруйнували стереотипи про жіночу логіку і про те, що рушієм прогресу може бути лише чоловік.

Гіпатія Олександрійська

Величезний внесок у створення астролябії – одного з найстаріших астрономічних інструментів, приладу для вимірювання координат небесних тіл – внесла перша у світі жінка-науковець Гіпатія Олександрійська. Також непересічному розуму Гіпатії – античного філософа, математика і астронома – приписують винайдення (удосконалення) приладу для отримання дистильованої води і для вимірювання її густини.    

Ада Лавлейс

Англійський математик Ада Лавлейс (Ada Lovelace) відома створенням опису першої ЕОМ, проект якої був розроблений Чарльзом Беббіджем (Charles Babbage), і написанням першої програми для неї в 1840-х.Програмою став алгоритм бчислення чисел Бернуллі, саме завдяки йому дівчина вважається першим програмістом в історії. Крім того, саме Ада ввела в ужиток терміни "цикл" і "робоча комірка".
   

Ніколь Барб'є Кліко

Завдяки Ніколь Барб'є Кліко (Barbe Nicole Clicquot) в 1816 році в ужиток виноробів увійшла технологія "ремюаж", завдяки якій шампанське за три місяці позбавляється осаду і стає кришталево прозорим. До цієї знаменної у виноробній справі події шампанське було каламутним (через осад, що містив відмерлі дріжджі) і не мало статусу елітного вина.    

Марія Склодовська-Кюрі

Французький фізик, хімік, педагог польського походження Марія Склодовська-Кюрі (Maria Sklodowska-Curie) разом із чоловіком відкрила хімічні елементи радій і полоній. Вона стала першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, і першим двічі лауреатом цієї нагороди (з фізики – 1903, з хімії – 1911), є єдиним науковцем в історії, відзначеним цією нагородою у двох різних галузях природничих наук.    

Сара Метер

У 1845 році Сарою Метер (Sarah Mater) було запатентовано винахід перископа – оптичного приладу для спостереження із укриття, який використовується в підводних човнах.
     
У 1873 році на всесвітній виставці у Відні росіянка Надія Кожина продемонструвала спосіб приготування м'ясних консервів, за що отримала золоту медаль.

     

Олів Денніс

Винаходи Олів Денніс (Olive Dennis) повністю змінили характер поїздки залізничним транспортом на початку XX століття. Серед них – відкидні полиці, брудовідштовхувальна меблева оббивка, надання безкоштовних рушників, рідкого мила. Більше того, саме Олів спроектувала вентиляційну систему для поїздів, коли чисте свіже повітря подається кожному пасажиру індивідуально, а також придумала світильники, які вимикаються на ніч.

   

Бетті Несміт Грем

Бетті Несміт Грем (Bette Nesmith Graham) відома як винахідник "рідкого паперу", була простим коректором, виправляла помилки друкарок. Ознайомившись з основами хімії, вона тривалий час експериментувала у себе в гаражі із сумішами білого кольору до тих пір, поки не отримала таку, яка затушовувала помилки, швидко сохла і допускала передрук.

   

Еллен Еглуї

Еллен Еглуї (Ellen Eglui) винайшла барабан пральної машини, а в 1888 році вона продала патент на винахід за $ 18, оскільки "ніхто не став би купувати пральну машину, якби знав, що патентом на неї володіє якась "негритянка".

     

Мері Енгл Пенінгтон

Американський холодильний інженер Мері Енгл Пенінгтон (Mary Engle Pennington) у 1907 році ввела в користування пересувні рефрижераторні установки, які  активно використовувалися для продовольчого забезпечення під час Першої світової війни.    

     

Хеді Ламарр

У 1942 році актриса Хеді Ламарр (Hedy Lamarr) запатентувала секретний засіб зв'язку, який динамічно змінював частоту мовлення, щоб утруднити перехоплення повідомлень противником. З 1962 року цей пристрій використовувався в американських торпедах, а нині – у мобільному зв'язку і Wi-Fi.
   

Ель Долорес Джонс      

Глушник для автомобіля також винайшла жінка – цей акустичний фільтр у 1917 році сконструювала Ель Долорес Джонс (Elle Dolores Jones).

Енн Мур     

Енн Мур (Ann Moore), яка побувала у складі Корпусу миру в Африці і побачила, з яким задоволенням африканські діти розташовувалися за спинами своїх матерів, у 1960-х роках спроектувала дуже вдалий рюкзак для перенесення дітей, який назвала Snugli.

Ґрейс Гоппер – комп'ютерне програмне забезпечення

Під час Другої світової війни Ґрейс Гоппер вступила до лав ВМС США і дослужилася до звання контр-адмірала. Їй доручили працювати над новим комп'ютером Mark-1.
Минуло зовсім небагато часу, і вже в 1950-х роках вчена очолила передові розробки в галузі комп'ютерного програмування.
Ґрейс була однією з авторів компілятора для мови програмування, за допомогою якого можна було перетворювати інструкції на код, який зчитував комп'ютер. Це пришвидшило процес програмування і радикально змінило спосіб роботи електронних обчислювальних машин.
Завдяки пані Гоппер в англійській мові набув поширення термін "de-bugging" (усунення помилок у роботі програми, а буквально - "усунення комах") після того, як вона витягла зі свого комп'ютера міль.
"Неймовірна Ґрейс", як її називали, продовжувала працювати з комп'ютерами, доки у віці 79 років не пішла у відставку. На той момент вона була найстаршим офіцером на службі ВМС.

Доктор Ширлі Енн Джексон – визначення номеру абонента і очікування виклику

Доктор Ширлі Енн Джексон — американський фізик-теоретик. Завдяки її дослідженням 1970-х років виникла система автоматичного визначення номера абонента, що телефонує, та опція очікування виклику, коли абонент розмовляє з іншою людиною.

Завдяки її відкриттям в галузі телекомунікацій надалі стало можливим створення портативного факсу, оптичного волокна та елементів сонячних батарей.
Це перша афроамериканка, яка здобула ступінь PhD в Массачусеттському інституті технологій і очолила один із провідних дослідницьких університетів — політехнічний інститут Ренселлера.

Мері Андерсон –"двірники" для авто

Одного зимового дня 1903 року Мері Андерсон їхала машиною до Нью-Йорка і помітила дорогою, що водій був змушений відчиняти вікно, аби змітати сніг з лобового скла.
Щоразу коли вікно відчинялося, пасажири в салоні автомобіля мерзли.
Пані Андерсон накреслила зразок гумової лопатки, якою можна було орудувати зсередини машини, і 1903 року отримала патент на свою розробку.
Автомобільні компанії забракували винахід оскільки вважали, що пристрій заважатиме водіям зосереджуватися на дорозі.
Андерсон ніколи не отримувала прибутку від свого винаходу, навіть коли "двірники" стали звичним елементом конструкції автомобіля.

Джозефіна Кокрейн – посудомийна машина

Пані Кокрейн любила влаштовувати у себе вдома гучні вечірки. Тож їй хотілося мати таку машину, яка б мила посуд швидше за її служниць — і била його не так часто.
Кокрейн сконструювала першу автоматичну посудомийку, що працювала завдяки тиску води. У її винаході мотор запускав роботу колеса всередині мідного бака.
Після смерті чоловіка-алкоголіка пані Кокрейн залишилася з купою боргів, і це спонукало її запатентувати свій винахід у 1886 році та відкрити власну фабрику з виробництва посудомийок.

Що почитати?

 005.5
Б–40
Безос, Джефф. Винайди і віднайди. Вибрані тексти засновника Amazon Джеффа Безоса  / Джефф Безос ; пер. з англ. Володимир Цибка ; з передм. Волтера Айзексона. – Київ : Наш формат, 2024. – 270, [1] с. – Бібліогр. в підрядк. прим.

Якщо ви прагнете фахової розмови про бізнес, інновації і стратегію – візьміть цю книжку Джефа Безоса. У ній розповідається про становлення його найуспішніших компаній – від зародження ідей до світового лідерства, від формування нових ринків і до зміни правил гри. Видатного інноватора цікавить геть усе: і як скоротити час очікування клієнта Amazon хоча б на кілька секунд, і як людству вижити завдяки освоєнню космосу. Засновник Amazon у листах до акціонерів на прикладах пояснює свою логіку ведення бізнесу. А ключовими факторами успіху він вважає довгострокове мислення і неухильне покращення клієнтського досвіду. Суть проста – вигода клієнта   врешті–решт примножує доходи власників бізнесу.

004
Г 21
Гарріс, Шейн. Війн@: битви в кіберпросторі / Шейн Гарріс ; пер. з англ. Олени Замойської. – Київ : Ніка–Центр ; Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2019. – 295 с.

Наші мрії донедавна були пов’язані з міжгалактичними мандрівками та підкоренням космосу, квітами на Марсі й корисними копалинами на Юпітері... А поруч тривала розробка стратегій війн, армії шпигунів (або розвідників) наполегливо полювали на надсекретні дослідження.
Інформаційна революція кінця тисячоліття змінила майже все. Сьогодні шпигунам не потрібно викрадати паперові документи з офісів чи підслуховувати розмови інженерів у кабінетах. Вони навчилися цупити інформацію віддалено, за допомогою комп’ютерних мереж. Відомий американський журналіст Шейн Гарріс ретельно дослідив етапи розвитку військово–мережевого комплексу США, питання кібершпигунства та стратегій кібервійн – війн майбутнього.
Ця книжка стала підсумком його багаторічної роботи. Новітні технології тепер є буденністю в житті майже кожного з нас. Не варто їх недооцінювати. Інтернет приховує чимало несподіванок, загроз і пасток. Будьте пильними та обережними!

821(477)
Г 93
Гудима, Андрій Дмитрович. 69 спецій для серця [Текст] : [корот. проза] / Андрій Гудима. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. – 223 с. : іл.

Яка головна спеція твого життя? Чим і як ти присмачуєш страву свою на щодень? Яка тобі сіль пасує? А який ти перчик? А ягідка? А гриб ти як готуєш? А тісто?! Не вмієш тісто?! То ось же! Ось прочитай, Серце, як тобі бути, як тобі жити, слухати Ластівок, ловити моменти, вибирати спеції, давати лад у кухні, готувати, шанувати, частувати і… смакувати щастя. Смакувати щастя, попри все.У цій книзі — кулінарні секрети й таємниці досвіду Андрія Гудими — Майстра, Воїна Світла, який прагнув ділитися зі світом знаннями і любов’ю до всього. Автор не встиг побачити власну книгу, віддавши за свою країну життя. Життя, яке надзвичайно любив.
«Ніяка праця не вартує витраченої секунди, якщо вона не приправлена головною спецією із тут описаних». Усе минуще, а Любов — ніколи не перестає і не минає. І наповнює життя справжнім смаком.

005
К 82
Крістенсен, Клейтон. Як ви збудуєте своє життя / Клейтон Крістенсен, Джеймс Олворт, Карен  Діллон ; пер. з англ. Ольги Любарської. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2024. – 217, [2] с.

Ця книжка – спроба крізь призму бізнес–ідей показати можливості для досягнення цілей, які ставить перед собою кожна людина: побудова кар’єри, щасливі сімейні стосунки, гармонійне виховання дітей. Автори не обмежуються загальними теоріями, а на конкурентних прикладах розглядають стратегії для досягнення успіху.
«Як ви збудуєте своє життя?» – книжка для тих, хто хоче знайти відповідь на важливі життєві питання та готовий брати на себе відповідальність за отриманні результати.

004
Р 38
Ремінний, Саша. Стартап–кухня: кн. про ІТ–бізнес, якої мені бракувало / Саша Ремінний ; з передм. Тараса Кицмея. – Київ : Наш формат, 2023. – 249, [3] с. : фот.

Як валідувати свою ідею? Де юридично оформити стартап? Що прописати у договорі з співзасновниками? Коли залучити першого найманого працівника? Яку зарплату виплачувати собі? Як залучити кошти від того омріяного інвестора?
Ця книжка — написаний людською мовою посібник про те, як створити технологічний стартап саме в Україні, в наших повсякденних реаліях. Це особиста історія автора, де всі прийоми та приклади оживають. Це коментарі від інших засновників стартапів про їхній досвід. Автор має на меті також поділитись з вами тим, про що не часто пишуть у книгах. Про особисту мотивацію. Про внутрішні переживання. Про конфлікти між колегами. Про те, що ви могли би почути за чашкою запашного чаю у відвертій розмові на його кухні — Стартап–кухні.

005.95
С 50
Смарт, Джефф. Хто. Як наймати найкращих / Джефф Смарт і Ренді Стріт ; пер. з англ. Марія Хандога. – Київ : Лабораторія, 2024. – 185 с. : іл.

Ви все своє професійне життя намагаєтеся розв’язувати проблеми вашого бізнесу, але й надалі виснажені, не заробляєте стільки, скільки прагнете, і зовсім не маєте часу робити те, що хочете? Ваша головна проблема – не стратегії, процеси, вибір товарів і послуг, а підбір персоналу. З людей, яких ви обираєте, починається або справжня бізнес–магія, або ж проблеми.
«Хто. Як наймати найкращих» – це практичний посібник ключових бізнес–компонентів, які допоможуть сформувати прості й дієві кроки для досягнення успіху в підборі потрібних вам людей. Адже ті, кого ви наймаєте, визначають ваш бізнес.  

634
Т 39
Тибель, Василь Васильович. Сад – танці без бубна / В. В. Тибель. – Тернопіль : Богдан, 2024. – 99 с. : рис.

Невимушено  і дотепно, проте фахово і детально, автор доступною мовою розповідає, як своїми руками виростити диво–сад. Відтак скуштувати найсмачніше яблуко у своєму житті може кожен охочий. У виданні є ілюстрації та таблиці, які дуже допомагають зрозуміти викладений матеріал.

Що святкуємо на цьому тижні?

                                       7  січня – Міжнародний день програмістів

Професійне свято програмістів Міжнародний день програмістів (International Programmers Day) відзначають 7 січня щорічно. Це свято пов’язане з надзвичайно важливою на сьогодні професією. Люди, що займаються програмуванням, суттєво полегшують наше життя, даючи команди автоматизованим машинам.

                                                  Хто такі програмісти?

Зазвичай такі слова як «комп’ютер» та «програміст» асоціюються у нас із звичайним персональним комп’ютером або ноутбуком. Однак це не зовсім відповідає реальності. Всі складні електронні прилади, від маленького пульту управління до масивного промислового верстату мають влаштований комп’ютер, який потребує налаштування, програмування та відповідного обслуговування. Цей день ми маємо змогу вшанувати всіх програмістів та комп’ютерників, що роблять наше життя легшим та цікавішим через нові технологічні розробки.

В наші дні комп’ютерник не тільки поширена, але досить популярна професія. Спеціалісти, які займаються програмуванням, а також настройкою та ремонтом комп’ютерної техніки, потрібні всюди.
Саме 7 січня стали вперше відзначати Міжнародний день програміста. Можна зустріти й інший варіант дати – День комп’ютерника і програміста, що відзначають на 256 день року, адже саме таке число відповідає максимальній кількості чисел, які можна виразити за допомогою 1 байта. Але IT-спільнота України  відмовилась від його святкування через те, що воно мало російське коріння і основним святом став саме Міжнародний день програмістів 7 січня.

                                                 Перший комп’ютер

Цікаво, що перший комп’ютер в світі з’явився в 1946 році в армії США. Його сконструювали американські вчені, щоб обчислювати балістичні таблиці, дуже важливі в авіаційних та артилерійських військах. Перший комп’ютер мав також свою назву – Енік. В ньому було запроваджено двійкову систему і він дозволяв здійснювати досить складні розрахунки. Пристрій
ефективно працював аж 9 років. Потім його розібрали як морально застарілий.

В наші дні, коли фах комп’ютерника став досить популярним, а спеціальність має велику градацію від простих користувачів до програмістів високого рівня, було запроваджено свято, яке швидко стало відомим серед широкого кола користувачів і фахівців.

                               Як відзначати Міжнародний день програмістів?

Особливих традицій святкування цього дня не існує. Зазвичай компанії, робота яких пов’язана з програмуванням та комп’ютерною технікою, збирають своїх працівників на святкові заходи, влаштовують гучні корпоративи.
Деякі компанії проводять для своїх працівників семінари, конференції, симпозіуми за участю провідних фахівців галузі. На таких заходах представляються нові підходи, технології, методи тощо. Мета таких заходів спонукати комп’ютерників та програмістів на відкриття нових ідей.

Комп’ютерників може зацікавити британський серіал з однойменною назвою «Комп’ютерники», що виходив на екрани в період з 2006-го по 2013-го роки. В ньому йдеться про пригоди працівників служби підтримки IT.

                                    Вибираємо подарунок для програміста
  

• Техніка. В першу чергу людину, діяльність якої пов’язана з комп’ютерами, можуть зацікавити предмети, що відносяться до її професії. Це може бути клавіатура, гарнітура, якась деталь до ПК чи ноутбука, наприклад хороша відеокарта чи материнська плата. Проте до вибору таких подарунків треба підходити з особливою ретельністю, адже комп’ютерна деталь має підходити до всієї зборки комп’ютера. Тому напередодні варто дізнатися, яким комп’ютером користується винуватець свята. Також у виборі технічних подарків варто скористатися допомогою людини, що розуміється на комп’ютерній техніці.
    • Гумористичні презенти. Сьогодні у міжнародній павутині представлено безліч подарунків, пов’язаних з темою комп’ютерів, що виконані у гумористичному підтексті. Це може бути чашка з цікавим надписом чи будь-який потрібний предмет у формі клавіатури, мишки тощо.
    • Особисті подарунки. Підбираючи подарунок для комп’ютерника спробуйте абстрагуватися від його професійної діяльності та подарувати щось цінне для його особистості. Наприклад, жінці програмісту можна презентувати дамську сумку, а чоловікові – стильну краватку.
    • Комфорт для роботи. До цієї категорії належать подарунки, які додадуть комфорту на робочому місці. Адже комп’ютернику та програмістові доводиться довго сидіти, не змінюючи положення тіла. Це має поганий вплив на здоров’я.
Це може бути подушка під шию, хороше робоче крісло, масажер для ніг тощо.

                                          Цікаві факти про комп’ютери

    • У 1982 році редактори та читачі журналу «Time» проголосили ЕОМ (електронну обчислювальну машину) «людиною року».
    • Крім Дня комп’ютерника та програміста у фахівців IT-сфери існує ще декілька неофіційних свят. Це День системного адміністратора, що святкується в останню липневу п’ятницю, День тестувальника, який припадає на 9 вересня.
    • У період з 1985 по 2000 роки в Сполучених Штатах Америки спостерігався справжній бум продажі комп’ютерної техніки. Тоді ПК, розходилися як «гарячі пиріжки» і продавалися краще, ніж автомобілі.
   • Знак @ на українській мові називається «собачка», на інших мовах  це «мавпа» чи «равлик».
   • У 1998 році на смерть було засуджено 2-х китайських хакерів, що вкрали 31 000 доларів, зламавши систему захисту банку.
   • Вага першого в світі ком’ютера сягала понад 27 тон, агрегат займав місце на довжині 16 000 метрів.

                                          8 січня — День обертання Землі

Щорічно 8 січня людьми з різних куточків планети відзначається День обертання Землі (Earth’s Rotation Day). У 1851 році фізик родом із Франції, на ім’я Жан Фуко, створив інструмент, за допомогою якого пізніше закріпив свою теорему про те, що Земля обертається.
Це друге протягом року свято, присвячене 3-й від Сонця планеті і її численним екосистемам, які забезпечують життя людству.

Обертання Землі — це обертання нашої планети навколо власної осі. Земля обертається на схід, у поступальному русі, а якщо дивитися з боку північної полярної зірки, то проти годинникової стрілки. Північний і Південний полюси — це точки, де вісь обертання Землі перетинає її поверхню. Це обертання відповідає за цикл дня і ночі та суттєво впливає на наше довкілля та умови життя.

                                      Швидкість та наслідки обертання Землі

Один оберт відносно Сонця Земля здійснює приблизно за 24 години, а відносно інших далеких зірок – приблизно за 23 години, 56 хвилин і 4 секунди. Цікаво, що обертання Землі не є постійним і з часом сповільнюється через приливні ефекти, спричинені Місяцем. Це поступове сповільнення компенсується періодичним додаванням високосних секунд до наших систем відліку часу.

                                            Історичні перспективи

Концепція обертання Землі не завжди була загальноприйнятою. Давньогрецькі філософи, такі як Філолай (учень Піфагора), міркували про рух Землі, але геоцентричні погляди домінували, поки Микола Коперник не запропонував геліоцентричну модель у 1500-х роках. Лише експеримент Леона Фуко з маятником у 1851 році продемонстрував обертання Землі у простій, але переконливій формі.

                                   (Маятник Фуко в НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»)

Прилад, який допоміг зробити таке важливе відкриття, був представлений у формі важкої латунної кулі, підвішеної до стелі. Кріплення зі сталевого дроту дозволяло маятнику рухатися у будь-який бік. Повертаючи кулю з боку в бік, Фуко помітив обертання площини приладу, хоча ніяких пояснень цьому не було. Вчений приміряв модель планети на латунну кулю й остаточно впевнився, що експеримент довів теорію про обертання Землі.

Саме вночі 8 січня дослідник зафіксував спостереження у робочому журналі, і у цьому ж році продемонстрував свій прилад академікам Парижа. Апарат був названий на честь дослідника – маятник Фуко. Пам’ять про дослід щодо доведення обертання Землі відзначається кожного року.

                                       Святкування Дня обертання Землі

    День обертання Землі, що відзначається 8 січня, вшановує наукові досягнення та розуміння обертання нашої планети. Це день, щоб оцінити складні рухи, які керують нашим щоденним досвідом сходу і заходу сонця.
    Відвідайте наукові музеї. У багатьох музеях можна побачити маятник Фуко, який у захоплюючий спосіб демонструє обертання Землі.
    Використовуйте цей день, щоб дізнатися більше про обертання Землі, його вплив на клімат та історичне розуміння.
    Висловлення подяки викладачам природничих дисциплін. Скористайтеся нагодою, щоб подякувати тим, хто навчає і надихає допитливість про нашу планету і її місце у Всесвіті.

День обертання Землі спонукає нас замислитися над безмежністю космосу і роллю нашої планети в ньому. Наше розуміння космосу і обертання Землі постійно розвивається завдяки науковим дослідженням.

День обертання Землі — це не просто святкування наукового факту, а нагадування про наш шлях до розуміння місця нашої планети в космосі. Це день для роздумів про дива науки та природні явища, які формують наше повсякденне життя.

                           10 січня – День скорочення витрат на електроенергію

День скорочення витрат на електроенергію (Cut Your Energy Costs Day) відзначають 10 січня. Це ініціатива, запроваджена у США, спрямована на заохочення людей та організацій до вивчення та впровадження стратегій, спрямованих на зменшення витрат на енергію та підвищення енергоефективності. Цей день нагадує про невеликі, але важливі кроки, які ми можемо зробити, щоб змінити наше споживання енергії та загальний вплив на навколишнє середовище.

                                    Розуміння важливості енергоефективності

Енергоефективність — це не лише економія коштів, а й зменшення вуглецевого сліду та сприяння здоровому довкіллю. Впроваджуючи енергоефективні практики, ми можемо зменшити навантаження на наші природні ресурси та скоротити викиди парникових газів.

               Практичні поради щодо скорочення витрат на електроенергію
   

     — Оптимізуйте опалення та охолодження
   — Перевірте налаштування вашого котла та термостата: Зниження температури на кілька градусів може призвести до значної економії без шкоди для комфорту.
    —   Зупиніть протяги: Використовуйте протяги та закривайте поштові скриньки, щоб тепле повітря не потрапляло всередину, а холодне – назовні.
    — Ефективне використання електроприладів та електроніки
    — Використовуйте енергоефективні лампочки:

   

  — Перехід на світлодіодні лампи – це реальне заощадження коштів, через зменшення рахунків за електроенергію.
  — Вимикайте зарядні пристрої з розетки: заощаджуйте гроші, вимикаючи електроприлади та зарядні пристрої, коли вони не використовуються.
  — Енергоефективні прилади та побутова техніка: Обирайте прилади з високими показниками енергоефективності (A+++).

                                       Заощадливі звички прання
  

• Періть одяг при нижчих температурах: Використання пральної машини при температурі 30°C замість 40°C може заощадити близько третини ваших рахунків.
    • Використовуйте опції “Невелике завантаження” або “Швидке прання”: Ці режими використовують менше води та енергії.
    • Використання води
    • Душ замість ванни: Душ використовує менше води, ніж ванна, що дозволяє заощадити на рахунках за воду та електроенергію.
    • Закривати кран: Не залишайте кран відкритим, коли чистите зуби або голитеся.

                                Приготування їжі та ефективність кухні

    • Приготування їжі в мікрохвильовій печі: Мікрохвильові печі є більш енергоефективними, ніж звичайні духовки для розігріву та приготування їжі.
    • Кип’ятіть тільки те, що вам потрібно: Використовуючи чайник, кип’ятіть лише необхідну кількість води.
    • Розумний облік.   Встановіть розумні лічильники або термостати: Ці пристрої допомагають відстежувати використання енергії та можуть регулювати опалення лише для тих кімнат, які використовуються.

    День скорочення споживання енергії — це не лише про індивідуальну економію, а й про внесок у загальну справу.

Зменшуючи споживання енергії, ми робимо свій внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату та сприяємо сталому розвитку. Крім того, багато енергозберігаючих практик також сприяють створенню більш здорового життєвого середовища, знижуючи ризик захворювань і сприяючи загальному добробуту.

Всі ці поради про скорочення витрат на електроенергію актуальні для України не лише в контексті ощадливості та екологічності. Значною мірою пошкоджена енергосистема України, через ракетні атаки ворога, вразлива до перевантажень. Перевантаження енергосистеми, особливо, взимку може спричинити відключення енергопостачання.

День скорочення споживання енергії нагадує про прості, але ефективні способи скорочення споживання енергії та витрат на неї. Вносячи невеликі зміни у своє повсякденне життя, ми разом можемо суттєво вплинути на навколишнє середовище та здоров’я. Скористаймось цією можливістю, щоб стати більш енергосвідомими та зробити свій внесок у стійке майбутнє.
 

Винаходи, які нам подарувало Середньовіччя

 Європейське Середньовіччя здається нам у кращому разі часом віри і молитви, а в гіршому — періодом темноти й відсталості. Однак мало хто знає, що це була історична епоха постійного розвитку техніки. Про це свідчать винаходи, зроблені тоді, які ми використовуємо донині. Наведемо тут тільки деякі з них.

Отже, V століття — це: 

Вітражі — уламки кольорового скла, поєднані рамками з олова. Мистецтво їхнього створення розвивалося протягом усього Середньовіччя, досягнувши своєї вершини в XVст. Хоча, звісно, вітражі створюють і сьогодні.

Х століття, своєю чергою, це:

Камін — спочатку це було тільки заглиблення у стіні, обрамлене двома стовпами, з дерев’яним або кам’яним карнизом і виходом для диму.

Підкови. Справжні кінські підкови, тобто прибиті до копит спеціальними цвяхами-вухналями. Бо раніше металеві підошви прив’язували до копит.

 

Шатун — прилад, що імітує роботу коваля, тобто піднімає та опускає молот на ковадло. Шатун започаткував механізацію праці і його можна досі знайти в кузнях. 

ХІІ століття — це, натомість:

Дамба — запруда для води заради збільшення ефективності водяних млинів.

Вітряк — млин, який мав вертикальну вісь і горизонтальне колесо з крилами та використовував енергію вітру.

Компас — невелика коробка з намагніченою голкою, що вказувала північ. Голка розміщалася на циферблаті, до якого на початку XIVст. додали «розу вітрів», тобто вказівник напрямків світу, з яких віють певні вітри. Такий компас дуже полегшив плавання у відкритому морі, а також сприяв великим географічним відкриттям.

Горизонтальний ткацький станок, яким могли користуватися сидячи двоє людей. Він працював швидше за стародавні вертикальні ткацькі верстати.

ХІІІ століття — це:

 

Тачка — її вперше використали на будівництві в англійському місті Дуврі.

Кормове стерно — велика рухома дошка, з’єднана з зануреним фрагментом кормової частини корабля і зі штурманським кермом.

 Окуляри для короткозорих. Вони збільшували малі предмети, завдяки чому можна було краще бачити віддалені об’єкти.

Нарешті зазначимо, що усі «технічні новинки» у середньовічній християнській Європі приймалися дуже швидко. Гаряча віра тогочасних людей не заважала їм користуватися благами техніки. Мабуть, тому, що вони вважали їх допомогою в Божому ділі: «підпорядковувати собі землю». Також вони думали про майбутнє. Францисканець Роджер Бекон передбачав, наприклад, що колись люди збудують «повозки, здатні рухатися з неймовірною швидкістю без допомоги тяглових тварин»

60 років Чернігівському тролейбусному управлінню

                                                   Історія підприємства

 

Починаючи говорити про чернігівський електротранспорт, звичайно, всім нам одразу приходить на думку тролейбус. Та не поспішайте, бо ж мова про його родича — трамвай. Отож, до чого тут Чернігів?! Як те не дивно, та електричний транспорт у нашому місті міг з’явитися навіть раніше, ніж перший чернігівський автомобіль — ще наприкінці ХІХ століття. Усе розпочалося у 1894 році, коли до ладу стала чернігівська електростанція. Знаходився цей заклад біля Стрижня на сучасній вулиці Гетьмана Полуботка. Оснащена машинами Siemens & Halske, станція забезпечувала електрикою сумарно 75 точок по місту, чого було замало. Змінити ситуацію на краще мав підприємець Конфельд — дума запропонувала йому купити станцію, він натомість гарантував після збільшення потужностей збудувати в Чернігові трамвай. Але, дізнавшись про переговори, власник устаткування Матвій Зюков виставив захмарну ціну й угода зірвалася, поховавши заразом можливість створення Чернігівського трамваю (як виявилося згодом, 1900 року, устаткування Зюкова не коштувало й половину від заявленої ним ціни). Здавалося, ідея померла. Але… Влітку 1924 року в газеті «Красное знамя» з’явилася незвична замітка, в якій коротко повідомлялося, що прийнято до розгляду проєкт влаштування у місті трамваю. Чернігівці сприйняли новину з величезним ентузіазмом. Увесь рік точилися розмови та велися підрахунки. Зрештою, було визначено, що місто отримає дві трамвайні лінії: «Красна площа (вулиця Шевченка) — Бобровиця (Музей Тарновського)» та «Новоказарменна ділянка (від «Жовтневого Молота») — Вокзал (з гілкою до міської пристані)». Лініями загальною довжиною понад 8,5 кілометрів курсуватимуть три мотовагони, двигуни до яких виготовить завод «Жовтневий Молот». Вартість проїзду найдовшою лінією у межах міста визначалася із розрахунку по 5 копійок за проїзд однієї ділянки, окремо оплачувався багаж із розрахунку 4 копійки за пуд. Вже було підраховано кількість шпал та прокату рейок, зведено кошторис — ціна появи трамваю у Чернігові складала 130 тисяч карбованців (при означеному річному доході у 62 тисячі). Визначили можливість прокладки рейок мостом через Десну. Здавалося, ідея воскресла. Але… У березні 1925 року та сама газета коротко констатувала: «вопрос о трамвае почему-то заглох»… Наступне воскресіння ідеї електротранспорту прийшло вже в повоєнний час і, з третьої спроби.

Про тролейбуси згадали у 1947 році коли йшла відбудова зруйнованого війною міста, автобусів тоді катастрофічно бракувало (всі довоєнні були залучені на фронті) й проблема перевезення пасажирів містом дуже загострилась. Проте побудову електротранспортного підприємства знову відклали.
Тим часом місто стрімко зростало відкривалися нові підприємства, будувалися житлові масиви, зростало й населення міста. А єдиним транспортом міста лишалися маленькі автобуси, які за спогадами очевидців ходили не дуже часто й тому забивалися вщент, тому багато чернігівців ходили пішки.
Переломним моментом став 1961 рік, коли будувалися такі підприємства як: Капронний завод (ВАТ «Хімволокно»), Камвольно-суконний комбінат (ПАТ «Чексіл»), ТЕЦ. Проєктувалися: автозавод та нові спальні масиви. Стало зрозуміло, що автобус не впорається з пасажиропотоками коли відкриються ці підприємства-гіганти. Саме в 1961 році Міністерство комунального господарства УРСР запропонувало побудувати в Чернігові трамвайну мережу. Але проти трамваю виступив тогочасний керівник капронного заводу Радченко. Своє невдоволення він аргументував тим, що будівництво транспортної мережі ляже на плечі підприємств міста, а побудувати тролейбус коштує чи не вдвічі дешевше ніж трамвай. Та й на той час трамвай вважався застарілим, безперспективним видом транспорту.
Свого Радченко досяг — 8 квітня 1963 міністр комунального господарства УРСР Олександр Селіванов видав указ № 116 про організацію Чернігівського тролейбусного підприємства. Згодом на посаду начальника новоствореного тролейбусного підприємства назначили Якова Олександровича Гореліка.
Одночасно виконувалися роботи зі спорудження тролейбусного парку, головний корпус якого був розрахований на 50 тролейбусів, приміщення цехів, служб, дільниць, які мали обслуговувати рухомий склад та контактну мережу. Споруджувалася сама контактна мережа та три тягові підстанції.
За 1963 рік були заасфальтовані вулиці за якими планувалося пустити тролейбус.
 Вже на кінець 1964 року парк нараховував 32 тролейбуси, а в КП «ЧТУ» працювало понад 200 працівників.

Станом на середину травня 1966 року у Чернігові експлуатувалися 90 тролейбусів на 7-ми маршрутах, а довжина контактної мережі досягла 50 км.
У 1972 році з тролейбусів зникають кондуктори,  радянський транспорт переходить на абонементні талони та компостери, а головним контролером стає совість. Тролейбус став основним транспортом міста.
 Після розпаду СРСР становище ЧТУ почало поступово погіршувалося. Припинилися постачання нового рухомого складу, а зарплати працівників не встигали зростати за інфляцією.
З 2000-х тролейбус стрімко починає втрачати позиції — на маршрути виходить все більше приватних перевізників. А кількість машин що працює невпинно зменшується.

У 2008 році місто придбало два сучасних тролейбуси виробництва львівського автозаводу — ЛАЗ (№ № 480—481). Основними перевагами цієї моделі є низька підлога та електронна система керування двигуном що дає високу плавність ходу та значну економію електрики. Обидва тролейбуси працюють з 18 березня 2008 і закріплені за маршрутом № 1. ЕлектроЛАЗи гарно зарекомендували себе в місцевих умовах експлуатації.

У 2016 році розпочалися масштабні закупівлі рухомого складу. Так були куплені нові 10 тролейбусів Еталон Т12110 «Барвінок». Останній тролейбус надійшов 15.12.2016. І вже 19.12.2016 комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» отримало справжній подарунок на свято святого Миколи — відкриття лінії тролейбусного маршруту № 11 вулицею Козацькою. Цю лінію жителі мікрорайону Масани чекали близько 50 років. Новий маршрут з’єднав мікрорайон «Бобровиця» та мікрорайон «Масани». На лінію вийшли 6 машин, які оснащені безпровідним зв’язком WiFi, стаціонарною розеткою та USB інтерфейсом. Все це було зроблено для підвищення комфорту надання транспортних послуг.
Лише з початком повномасштабної війни , яку розв’язала Росія у 2022 році, рух тролейбусів у Чернігові припинився. Дякуючи нашим захисникам, після зняття блокади нашого міста, завдяки самовідданій праці робітників ЧТУ , рух тролейбусів у місті відновився 1 червня 2022 року.

Цікаві факти про тролейбус:

Перший у світі тролейбус з'явився на світ у Німеччині в 1882 році. Його представили брати Вільгельм і Вернер Сіменс. Транспорт мав вигляд звичайного візка де розташовувалося лише чотири - п'ять осіб без водія. Він мав два електродвигуни та пересувався зі швидкістю 12 км/год.
Перший тролейбус в Україні почав їздити вулицями Києва 5 листопада 1935 року.
Найдорожчі тролейбуси їздять в Об'єднаних Арабських Еміратах в Абу-Дабі та коштують вони більше мільйона євро кожен. Транспорт розрахований на 120 пасажирів-студентів, оскільки курсує він між університетом і студентським містечком.
Зараз у світі налічують близько 300 чинних тролейбусних систем у 43 країнах. В Україні станом на 2022 рік тролейбусні системи є у понад 30 містах, що є другим показником у світі.
Сьогодні в Японії та США існують навіть підземні тролейбусні лінії. В Японії підземні тролейбуси обслуговують гірський туристичний маршрут між містами Татеяма та Омата, а в США в місті Бостон, курсує підземний тролейбус, який називають "срібна лінія".
Найдовшим тролейбусним маршрутом у світі є міжміський маршрут Сімферополь — Алушта (52 км) — Ялта (86 км) в Криму